6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
Мета:
Закріплення і розширення теоретичних знань по проведенню оцінки стійкості об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу (ЕМІ) ядерного вибуху.
Набуття навичок розрахунку оцінки стійкості об'єкта енергетики до впливу ЕМІ ядерного вибуху.
Завдання на практичне заняття
Виявити найслабші місця і по них оцінити рівень стійкості об'єкта енергетики до впливу ЕМІ.
Розробити перелік заходів по підвищенню стійкості об'єкта енергетики до впливу ЕМІ.
порядок виконання завдання
Ознайомитися з методикою оцінки стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу ядерного вибуху.
У відповідності з вивченою методикою зробити розрахунок оцінки стійкості об'єкта енергетики до впливу ЕМІ.
Результати розрахунку представити у вигляді табл. 6.16, висновків та переліку заходів по підвищенню стійкості об'єкта енергетики до впливу ЕМІ ядерного вибуху.
Висновки:
Найвразливіші елементи енергоблоку — пристрій введення, ЕОМ, блок керування.
Енергоблок нестійкий до впливу ЕМІ. Коефіцієнт безпеки
становить:
К = 201§
и в
201§Г— |« 40 дБ. І 40
Пропозиції по підвищенню стійкості енергоблоку:
кабелі живлення електродвигунів на 380 В помістити в металеві труби, на вводах до двигунів встановити розрядники;
розвідну мережу керування і кабелі введення інформації від датчиків прокласти в стальних заземлених трубах;
пристрій введення, ЕОМ, блок керування розмістити в металевих пасивних екранах з коефіцієнтом безпеки понад 40 дБ;
на вводах ЕОМ, блоку керування встановити швидкодіючі відключаючі електронні пристрої.
Методика оцінки стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
Електромагнітний імпульс як уражаючий фактор здатний розповсюджуватися на десятки й сотні кілометрів по лініях електропередачі, зв'язку, трубопроводах. Він може впливати на об'єкти енергетики там, де ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація втрачають своє значення як уражаючі фактори.
Особливо піддаються впливу ЕМІ радіоелектронна апаратура, системи автоматичного регулювання, технологічні захисти, виконані на напівпровідникових та інтегральних схемах, що працюють на малих струмах і напругах, чутливі до впливу зовнішніх електричних і магнітних полів. ЕМІ пробиває ізоляцію, випалює елементи електронних схем, викликає коротке замикання, стирає магнітний запис ЕОМ.
Напруженість електромагнітного поля всередині залізобетонних будівель і споруд об'єктів енергетики може бути недостатня для того, щоб вивести з ладу апаратуру, але такі поля
можуть викликати тимчасове порушення роботи автоматичних електронних пристроїв, засобів високоякісного зв'язку, ЕОМ та ін.
Таким чином, ЕМІ ядерного вибуху ефективно вражає електротехнічні і радіотехнічні пристрої, тому при вирішені завдань підвищення стійкості роботи об'єктів енергетики у воєнний час необхідно правильно оцінити ймовірність пошкодження наявних електротехнічних та електронних систем у результаті впливу ЕМІ, знайти шляхи і способи боротьби з наслідками такого впливу і захисту від проникнення імпульсів електромагнітної енергії по внутрішньому ланцюгу апаратури.
Як показник стійкості елементів системи до впливу ЕМІ ядерного вибуху приймають коефіцієнт безпеки К, який визначає відношення гранично допустимого наведеного струму, або ІТд, до наведеного ЕМІ (дБ):
К
:201§
и е
Окремі елементи системи можуть мати різні значення коефіцієнтів безпеки, тому стійкість усієї системи визначають по мінімальному коефіцієнту безпеки елемента, що входить у систему. Це значення коефіцієнта безпеки є межею стійкості системи до впливу ЕМІ ядерного вибуху.
Стійкість системи до ЕМІ оцінюють у такому порядку.
Виявляють очікувану ЕМІ-обстановку, створювану імовірним ядерним вибухом.
Розбивають електронну, електричну систему на окремі елементи, виявляють серед них основні, від яких залежить робота всієї системи об'єкта.
Визначають чутливість апаратури та її елементів до ЕМІ, тобто граничні значення наведених напруг і струмів, при яких робота системи ще не порушується.
Визначають можливі наведені струми і напруги в елементах системи від впливу ЕМІ.
Визначають коефіцієнт безпеки кожного елемента системи і межу стійкості всієї системи об'єкта.
Аналізують та оцінюють результати розрахунків і роблять висновки, в яких визначають межу стійкості системи; необхідні інженерно-технічні заходи, які підвищують стійкість вразливих елементів і систем у цілому.
Задовільні результати підвищення стійкості роботи електронних систем досягаються екрануванням найвразливіших елементів, яке повинно забезпечувати коефіцієнт безпеки
К > 40 дБ.
Розглянемо приклад оцінки стійкості елементів нескладної системи автоматичного керування енергоблоку потужністю 300 000 кВт до впливу ЕМІ.
Приклад. Оцінити стійкість роботи енергоблоку ГРЕС до впливу електромагнітного імпульсу (ЕМІ).
Вихідні дані: ГРЕС розташована на відстані К = 5,4 км від ймовірного центра вибуху. Очікувана потужність ядерного боє-припасу д = 1000 кг, вибух наземний.
Елементи, що піддаються впливу ЕМІ
Живлення електродвигунів енергоблоку (записані від розподільного пристрою власних потреб) напругою 380 і 600 В по підземних неекранованих кабелях завдовжки /1 = 100 м. Кабелі мають вертикальне відхилення до електродвигунів заввишки 1,5 м. Допустимі коливання напруги мережі ±15%, коефіцієнт екранування кабелів г) = 2.
Система автоматичного керування енергоблоку складається з пристроїв: введення, ЕОМ, блоку керування виконавчими органами, розвідної мережі керування виконавчими агрегатами.
Пристрій введення, ЕОМ, блок керування виконані на мікросхемах, які мають тонкопровідні елементи заввишки 0,05 м. Робоча напруга мікросхем 5 В. Живлення — від загальної мережі напругою 220 В через трансформатор.
Допустимі коливання напруги ±15%. Розвідна мережа керування має горизонтальну лінію /2 = 50 м і вертикальні відгалуження заввишки 2 м до блоків керування. Робоча напруга 220 В. Допустимі коливання напруги ±15%. Коефіцієнт екранування розвідної мережі г = 2.
Розв 'язування:
1. Обчислимо очікувані на ГРЕС максимальні значення вертикальної Ев і горизонтальної Ег, які становлять напруженості електричного поля:
Ев = 5-103 (-1 + 2К^ 1§14,5д = 5000 (1 + 2 "з5,4) 1^14,5-Ю00 = 1580 В/м; в К3 5,43
Ев = 10 і1 + 2 К 1§14,5д = 10 і1 + 2 "35,4; 1§14,5 -1000 = 3,2 В/м.
в К3 5,43
Визначимо максимальні очікувані напруги наводок:
в кабелях, які живлять електродвигуни,
Пв = Ег/ / г = 1580-1,5 / 2 = 1190 В; Пг = Ег/ / г = 3,2-100 / 2 = 155 В;
для розвідної мережі керування
Пв = 1580-2 / 2 = 1580 В; П = 3,2-50 / 2 = 76 В;
у пристрої введення, ЕОМ, блоці керування
Пв = 1580-0,05 / 2 = 40 В.
Визначимо допустимі максимальні напруги мережі Пд:
в кабелях живлення електродвигунів
Пд1 = П + П(±15%) = 380 + 380-15/100 = 437 В; Пд2 = 6000 + 6000-15/100 = 6900 В;
у розвідній мережі керування
Пд3 = 220 + 220-15/100 = 253 В;
у пристрої введення, ЕОМ, блоці керування
Пд4 = 5 + 5-15/100 = 5,75 В. Розраховані дані запишемо в табл. 6.16.
РОЗДІЛ
ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- Видання 2-ге, перероблене
- 1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- 1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- 1.2.1. Цивільна оборона Росії
- 1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- 1.2.3. Цивільна оборона сша
- 1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- 1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- 1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- 1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- 1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- 1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- 1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- 1.4. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- 2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- 2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- 2.2.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- 2.2.5. Гідродинамічні аварії
- 2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- 2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- 2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- 2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- 2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- 2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- 3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- 3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- 3.2.1. Державна стандартизація
- 3.2.2. Державна експертиза
- 3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- 3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- 4. Визначення необхідної кількості (п) фільтрів-поглиначів:
- 3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- 3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- 3.4. Захист населення
- 3.4.1. Основні норми поведінки і дії
- 3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- 3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- 4.1. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті при аварії на атомній електростанції (аес)
- 3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
- 4.3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї
- 4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- § 1 * Ртьч
- 4.6. Оцінка пожежної обстановки
- 4.6.1. Визначення виду, масштабу і характеру пожежі
- 4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
- 4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
- 4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
- 4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
- 5.1. Вимоги, що ставляться
- 5.2. Організація дослідження сталості роботи ог
- 5.3. Шляхи і способи
- 6.1. Критерій сталості ог
- 1. До впливу повітряної ударної хвилі (пух).
- 6.2. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі (пух)
- 9. Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.
- 6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
- 6.4 Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження
- 6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
- 7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)
- 7.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- 7.1.3. Управління силами цо
- 7.1.4. Організація забезпечення дії сил цо в надзвичайних ситуаціях
- 7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих
- 7.1.6. Особливості проведення РіНр при ліквідації наслідків великих виробничих аварій і катастроф
- 7.1.7. Використання сил цо
- 7.1.9. Проведення РіНр
- 7.2. Зміст і послідовність роботи командира формування з організації і проведення рінр у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
- 7.2.1. Обов 'язки командира формування по підтримці свого підрозділу в потрібній готовності
- 7.2.2. Зміст і послідовність роботи командира формування в ході ліквідації наслідків слак
- 7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час
- 7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр
- 7.3. Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.3.1. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах
- 7.4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.4.8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях
- 7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони