logo
n1

3.4. Захист населення

Радіоактивне забруднення є наслідком аварій на РНО, а також аварій транспортних засобів з ядерними енергетичними установками або установками, що перевозять РР. Аварії на радіа­ційно небезпечних об'єктах можуть супроводжуватися також пожежами, руйнуваннями й іншими наслідками.

Основними заходами захисту населення при виникненні ра­діоактивного забруднення є:


при радіоактивному забрудненні

води;

Для захисту сільськогосподарських тварин здійснюються за­ходи для їх укриття, переведення на стійлове утримання, виклю­чення споживання забруднених кормів і води або евакуація із зо­ни забруднення.

При загрозі чи виникненні аварії на РНО директором або дис­петчером об'єкта здійснюється оповіщення начальника ЦО міста (області, республіки), рішенням якого після попередньої оцінки ситуації вводяться відповідні плани щодо захисту населення, а також оповіщаються про небезпеку сусідні краї, області і респуб­ліки без обласного поділу. На аварійному об'єкті вводиться в дію план захисту персоналу.

При попередній оцінці становища з урахуванням характеру аварії і метеорологічних умов прогнозується можливе поширення радіоактивного забруднення і визначаються зони радіоактивного зараження. Відповідно до прогнозів здійснюється оповіщення на­селення про небезпеку і даються вказівки про укриття в захисних спорудах, використання засобів медичної профілактики і дотри­мання режимів поведінки. Оповіщення здійснюється на всю гли­бину зони небезпечного радіоактивного забруднення, у якій мо­жна очікувати радіаційне ураження населення. В першу чергу оповіщається населення районів, які безпосередньо прилягають до об'єкта, потім більш віддалених. Населення за сигналом опо­віщення ховається в захисних спорудах, а за їх відсутністю — у житлових та виробничих будинках і перебуває в них до одержан­ня подальших вказівок.

При виникненні аварії силами обслуговуючого персоналу й аварійних служб проводяться заходи щодо її ліквідації і запобі­гання викиду РР в атмосферу. Силами пожежних підрозділів здійснюється локалізація і гасіння пожеж. Одночасно на об'єкті проводяться рятувальні роботи, які полягають у рятуванні потер­пілих із завалів, палаючих будинків і забруднених ділянок, на­данні їм медичної допомоги і переміщенні в захисні споруди чи на незабруднену територію.

Подальші заходи здійснюються після з'ясування ситуації. На забрудненій території організовується радіаційна розвідка, спо­

стереження і лабораторний контроль. За даними спостереження і розвідки уточнюються визначені при прогнозуванні межі зон забруднення, у кожній з них планується і здійснюється ком­плекс заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків за­бруднення.

У зоні екстрених заходів основним способом захисту є укрит­тя населення в захисних спорудах або будинках з наступною ева­куацією на незабруднену територію. Протягом усього часу фор­мування радіоактивного сліду (осідання РР) населення повинне перебувати в захисних спорудах і будинках безвихідно. Пізніше допускається короткочасний вихід (у разі потреби) з використан­ням ЗІЗ. У цей період населенням використовуються засоби ме­дичної профілактики. Не допускається вживання незахищених продуктів харчування і води. Приймаються й інші запобіжні за­ходи. Відповідним начальником ЦО встановлюється і доводиться до населення за допомогою засобів теле— і радіомовлення опти­мальний режим поведінки.

Евакуація населення проводиться з тих районів, де перебуван­ня може призвести до опромінення людей вище припустимих меж і де не можна забезпечити його захист іншими способами. Рішення на евакуацію приймається начальником ЦО області (Ав­тономної Республіки Крим). Корегується наявний план, прово­диться підготовка транспорту, уточнюються маршрути евакуації з урахуванням радіаційної обстановки. Населення попереджуєть-ся про час і порядок евакуації, транспорт подається до місць укриття, посадка і перевезення людей здійснюються в короткий термін, щоб уникнути переопромінення. У період руху ведеться дозиметричний контроль.

Евакуація здійснюється в 2 етапи: на першому етапі населення доставляється до межі зони забруднення, на другому — переса­джується на незабруднений РР транспорт і доставляється в місця розташування.

При виїзді на незабруднену територію здійснюється контроль зараженості людей, що вивозиться, майна і транспорту. При не­обхідності проводиться їхня санітарна обробка і дезактивація. У районах, з яких евакуйоване населення, організовується охорона будинків і майна. Будинки й устаткування консервуються. Для контролю за станом споруд і устаткування, попередження мож­ливих пожеж і аварій на комунально-енергетичних мережах ор­ганізовується аварійно-технічна служба. У цих районах ведеться постійний санітарний і ветеринарний контроль, проводяться про­тиепідемічні заходи.

З районів, де очікується тривале радіоактивне забруднення, може проводитися евакуація підприємств, установ і організацій. Устаткування, що вивозиться, матеріали і майно перевіряються на радіоактивне забруднення і при необхідності дезактивуються.

У зоні профілактичних заходів населення повинне знаходити­ся в захисних спорудженнях тільки в період формування радіоак­тивного сліду. Надалі перебування на зараженій території по мо­жливості обмежується. При сильному пилоутворенні викорис­товуються ЗІЗ. Приймаються заходи для попередження занесення РР у приміщення, організовується санітарна обробка людей, до­тримуються заходи особистої гігієни, а також приймаються захо­ди щодо попередження вживання забруднених продуктів харчу­вання і води. З цієї зони може тимчасово евакуюватися певна категорія населення, опромінення якої вкрай небажане: діти, ва­гітні, матері, що годують.

В інших зонах (з меншим забрудненням) у період формування радіоактивного сліду вживаються заходи щодо обмеження пере­бування людей на відкритій місцевості, використовуються ЗІЗ. Надалі приймаються заходи для запобігання вживання населен­ням заражених продуктів харчування і води.

В усіх зонах радіоактивного забруднення проводяться заходи щодо спостереження за обстановкою, забезпечення життєдіяль­ності населення і ліквідації наслідків забруднення. Зони забруд­нення оточуються, входи і виходи з них контролюються. У зо­нах постійно ведуться радіаційна розвідка і спостереження, організовуються дозиметричний контроль опромінення людей і контроль забруднення харчової сировини, продуктів харчуван­ня, фуражу і води. На основі цих даних уточнюється обстановка і корегуються заходи щодо захисту населення і режими його по­ведінки.

При оцінці обстановки керуються дозами опромінення і рі­внями забруднення, зазначеними в НРБУ-97. Однак у деяких випадках можуть встановлюватися інші тимчасові показники опромінення і забруднення. Так, для планування надзвичайних заходів відповідно до радіаційної обстановки урядова комісія з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановила для населення тимчасові еквівалентні дози опромінення: у пе­рший рік після аварії 100 мЗв, у другий — 30 і в третій — 25 мЗв. Виходячи з цих «дозових» меж з урахуванням їх част­ки, в раціоні харчування були розраховані тимчасові припус­тимі рівні (ТПР) концентрації радіоактивності в харчових про­дуктах (табл. 3.9).

Для зниження можливих доз опромінення при ліквідації наслід­ків у зонах забруднення проводиться дезактивація території, будин­ків і споруджень, устаткування, техніки й інших об'єктів, викону­ються заходи щодо усунення пилу. Роботи ведуться позмінно з урахуванням припустимих доз опромінення, встановлених для фо­рмувань. Радіоактивні відходи, що утворюються при дезактивації, вивозяться на спеціально створювані пункти захоронення.

На межах зон забруднення створюються пункти спеціальної обробки (ПуСО); люди і транспорт, що відбувають із зон забруд­нення, на них проходять дозиметричний контроль. При виявленні забруднення вище припустимих рівнів люди проходять санітарну обробку, транспорт — дезактивацію. Забруднений одяг відправ­ляється на дезактивацію, замість нього з підмінного фонду вида­ється чистий. Санобробка людей може також проводитися на стаціонарних санітарно-обмивальних пунктах (СОП), дезактива­ція — на станціях знезаражування транспорту (СЗТ).

Техніка і майно, що вивозяться із забрудненої території, дезакти­вуються на спеціальних майданчиках, які обладнуються біля ПуСО.

Реевакуація населення здійснюється після завершення робіт з дезактивації населених пунктів чи зниження забруднення внаслі­док природного розпаду РР до припустимих рівнів. Дозвіл на ре­евакуацію дається після обстеження населених пунктів спеціаль­но створюваними комісіями.