7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони

Одним з основних завдань цивільної оборони, яке ви­значене Законом України «Про цивільну оборону України», є підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління і сил, навчання населення умінню застосо­вувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних си­туаціях. Навчання з цивільної оборони є загальним для всіх гро­мадян і організовується як за місцем роботи, так і за місцем проживання. Організація навчання робітників та службовців об'єктів господарської діяльності покладається на керівників цих об'єктів, які через свої штаби ЦО організовують, забезпечують і керують проведенням навчальних заходів, здійснюють постійний контроль за своєчасним і якісним проведенням занять і навчань.

Організація навчання з ЦО

Усе населення, що залучається до навчання з ЦО, умо­вно поділяється на категорії:

• керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їхні заступники, начальники служб, головні фахівці, керівники евако-органів і працівники штабів ЦО;

• командно-начальницький склад і рядовий склад невоєнізо-ваних формувань;

• робітники та службовці, які не входять до складу формувань;

• учні і студенти.

Для кожної категорії розробляються свої програми підготов­ки. Завдання по підготовці різних категорій визначаються «Орга­нізаційно-методичними вказівками» начальника ЦО на новий на­вчальний рік щорічно. Кожна категорія вивчає способи захисту від стихійних лих, аварій, катастроф, при цьому дотримуючись поетапного принципу нарощування знань і навичок з огляду на місцеві умови, соціальний стан, вік, стан здоров'я та освіти.

Начальникам ЦО всіх ступенів дозволяється частково зміню­вати тематику навчання і порядок проведення занять. Передба­чаються такі форми підготовки, які дозволяють скоротити відрив від виробництва. Деякі теми можуть вивчатися слухачами само­стійно з проведенням заліків по них.

Навчальний рік у системі ЦО триває з 2 січня по 30 листопада. Грудень виділяється для підведення підсумків, постановки за­вдань, проведення навчально-методичних зборів керівників за­нять, показних занять і для удосконалювання навчально-мето­дичної бази.

Підготовка керівного складу

Метою навчання цієї категорії є підготовка до управ­ління силами ЦО своїх об'єктів у випадку стихійних лих чи ава­рій. Підготовка проводиться на курсах ЦО, у навчальних закла­дах підвищення кваліфікації, а також безпосередньо на об'єктах.

Підготовка і перепідготовка слухачів на курсах здійснюється шляхом зборів з відривом від виробництва терміном від двох до п'яти діб, у залежності від категорії слухачів, з періодичністю 3-5 років.

У навчальних закладах підвищення кваліфікації підготовка з ЦО головних фахівців здійснюється за програмами і в обсязі, що визначається відповідними міністерствами і відомствами з пері­одичністю один раз у 5-6 років.

На об'єктах господарювання підготовка керівного складу пла­нується і проводиться відповідно до тематики в обсязі 15 годин. Відповідальність за організацію і проведення занять несе началь­ник ЦО об'єкта, в групу начальника ЦО входять:

• заступники начальника ЦО;

• працівники штабу ЦО;

• начальники служб і головних фахівців;

• командири формувань загального призначення. Вивчення всіх тем програми здійснюється на зборах або що­місячних заняттях, а окремих тем — самостійно.

Підготовка

командно-начальницького

або рядового складу невоєнізованих формувань

Основною метою навчання формувань є підготовка їх до чіт­ких дій у районах стихійних лих, аварій і катастроф відповідно до їхнього призначення.

Підготовка командно-керівного складу, до якого відносяться командири формувань та їхні заступники, проводиться на курсах з відповідних програм один раз на 3 роки, а також на об'єктах у групах керівного складу чи в групах начальників відповідних служб.

Основний склад формувань проходить підготовку на об'єктах господарювання за програмою спеціальної підготовки триваліс­тю 15 годин щорічно (9 годин — за загальною тематикою, 6 — за спеціальною).

Спеціальна тематика визначається, виходячи зі специфіки об'єкта, місцевих умов та призначення формувань і затверджу­ється для територіальних формувань начальниками ЦО району, міста, області, а для об'єктових — начальниками ЦО об'єкта.

Певні категорії фахівців (хімік-розвідник, дозиметрист-розвідник та ін.) готуються на районних курсах ЦО.

Заняття з формуваннями проводить командир формувань, а з окремих тем — начальники служб.

Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань

Мета підготовки цієї категорії — навчити умінню ви­користовувати засоби індивідуального і колективного захисту, наданню першої медичної допомоги і діям в умовах надзвичай­них ситуацій. Навчання здійснюється за 12-годинною програмою під керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, ді­льниця, відділ).

Керівникам об'єктів господарювання надається право само­стійно визначати тематику на підставі вимог, визначених в «Ор­ганізаційних вказівках», а також форму навчання: у складі навча­льних груп чи самостійно з обов'язковою участю в тренуваннях, а також складанням заліків.

Для надання допомоги робітникам та службовцям у вивченні програми ЦО на об'єктах господарювання створюються консуль­тативні пункти.

Підготовка населення, яке не зайняте у сфері виробництва й обслуговування

Знання з ЦО населення одержує в навчально-мето­дичних посібниках, пам'ятках, через прослуховування радіо- і телепередач, вивчення матеріалів, що друкуються в газетах і жур­налах.

Як діяти за сигналами оповіщення ЦО в умовах надзвичайної ситуації, де одержати і як використовувати засоби індивідуально­го захисту, місця розташування захисних споруд та інше, можна одержати в консультативних пунктах, що створюються в містах при ЖЕУ, а в сільській місцевості — при сільських радах.

Підготовка учнів і студентів

Основною метою навчання учнів загальноосвітніх шкіл є набуття навичок практичного використання засобів захис­ту і дій в екстремальних ситуаціях, надання само- і взаємодопо­моги.

Програми підготовки для студентів і учнів розробляє Мініс­терство освіти і науки України. Вони включають:

• проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2-8 класах;

• підготовку учнів 8-11 класів, ПТУ і технікумів за програ­мою ДПЮ викладачами допризовної підготовки;

• навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки. Головне в підготовці студентів вищих навчальних закладів —

прищепити їм навички практичних дій як майбутніх командирів формувань і начальників служб цивільної оборони при ліквідації наслідків аварій і стихійних лих.

Підготовка студентів здійснюється за окремими програмами, які затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Планування й облік підготовки

з ЦО на об'єктах господарювання (ОГ)

Керівними документами, за якими на ОГ організову­ється підготовка з ЦО, є:

• наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підгото­вки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;

• програми підготовки і навчання з ЦО;

• виписки з плану комплектування курсів ЦО і навчальних установ підвищення кваліфікації.

У відповідності з цими документами на ОГ розробляються:

• наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий рік і завдання на новий навчальний рік.

• До наказу додаються:

• перелік навчальних груп;

• перелік тем навчання і тренувань з ЦО;

• тематика підготовки з ЦО;

• план підготовки керівного складу невоєнізованих форму­вань, робітників і службовців об'єкта;

• розклад занять для кожної навчальної групи.

Крім того, на об'єкті може розроблятися графік використання обєктів навчально-матеріальної бази.

Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постій­но. До облікових документів на ОГ відносяться:

• журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);

• журнал обліку підготовки керівного і командно-начальниць­кого складу на курсах ЦО і навчальних установах підвищення кваліфікації.

Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпити отримані знання в ході різних тренувань і навчань.

^ ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про Цивільну оборону України» 1999 р.

2. Закон України «Про захист населення і території від надзвичай­них ситуацій техногенного і природного характеру» 2000 р.

3. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випро­мінювань» 1998 р.

4. Про концепцію по захисту населення і території при загрозі і ви­никненні надзвичайних ситуацій. Указ президента України № 284/99. — К., 1999.

5. Положення «Про Цивільну оборону України». Постанова КМУ №299. — К., 1994.

6. Положення «Про класифікацію надзвичайних ситуацій». Поста­нова КМУ, №1099. — К.,1998.

7. Корсаков Г. А. Практические и лабораторньїе работьі по дисцип-лине «Гражданская оборона», ИПКРС. — СПб., 1993.

8. Каммерер Ю. Ю. и др. Защитньїе сооружения Гражданской обо­рони. — М.: Знергоиздат, 1986.

9. Максимов М. Г.Защита от сильнодействующих ядовитьгх ве- ществ. — М.: Знергоиздат, 1983.

10. Максимов М. Т. Радиоактивние загрязнения и их измерения. — М.: Знергоатомиздат, 1986.

11. Шоботов В. М. Защита населения в чрезвьічайньгх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 2000.

12. Шоботов В. М. Действия производственного персонала и населе-ния в чрезвьчайньх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.

13. Шоботов В. М. Оценка обстановки при чрезвьічайньїх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.

14. Шоботов В. М. Устойчивость работьі промьішленньїх обьектов при чрезвьчайньх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.

15. Шоботов В. М. Пожарная безопасность предприятий черной ме-таллургии и транспорта. Учебное пособие. — ПГТУ, 2001.

Навчальне видання

ШОБОТОВ В. М.

ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Керівник вид. проектів Б. А. Сладкевич Дизайн обкладинки Б. В. Борисов Верстка О. В. Бабич, О. Г. Михолат

Підп. до друку 11.10.05. Формат 60x84/16. Папір офсет. № 1. Гарнітура Таймс. Друк офсет. Обл. вид. Арк. 32,1. Ум. друк. арк. 27,4.

Видавництво "Центр навчальної літератури" вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63, 428-72-81, 428-72-83 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) е-таіі: ойїсе@иаЬоок.сот сайт: ¥Л¥¥/.СІІГ.СОМ.ІТА

Свідоцтво ДК №1014 від 16.08.2002

сайт: ¥Л¥¥/.СЦГ.СОМ.ІТА