7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони
Одним з основних завдань цивільної оборони, яке визначене Законом України «Про цивільну оборону України», є підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління і сил, навчання населення умінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях. Навчання з цивільної оборони є загальним для всіх громадян і організовується як за місцем роботи, так і за місцем проживання. Організація навчання робітників та службовців об'єктів господарської діяльності покладається на керівників цих об'єктів, які через свої штаби ЦО організовують, забезпечують і керують проведенням навчальних заходів, здійснюють постійний контроль за своєчасним і якісним проведенням занять і навчань.
Організація навчання з ЦО
Усе населення, що залучається до навчання з ЦО, умовно поділяється на категорії:
керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їхні заступники, начальники служб, головні фахівці, керівники евако-органів і працівники штабів ЦО;
командно-начальницький склад і рядовий склад невоєнізо-ваних формувань;
робітники та службовці, які не входять до складу формувань;
учні і студенти.
Для кожної категорії розробляються свої програми підготовки. Завдання по підготовці різних категорій визначаються «Організаційно-методичними вказівками» начальника ЦО на новий навчальний рік щорічно. Кожна категорія вивчає способи захисту від стихійних лих, аварій, катастроф, при цьому дотримуючись поетапного принципу нарощування знань і навичок з огляду на місцеві умови, соціальний стан, вік, стан здоров'я та освіти.
Начальникам ЦО всіх ступенів дозволяється частково змінювати тематику навчання і порядок проведення занять. Передбачаються такі форми підготовки, які дозволяють скоротити відрив від виробництва. Деякі теми можуть вивчатися слухачами самостійно з проведенням заліків по них.
Навчальний рік у системі ЦО триває з 2 січня по 30 листопада. Грудень виділяється для підведення підсумків, постановки завдань, проведення навчально-методичних зборів керівників занять, показних занять і для удосконалювання навчально-методичної бази.
Підготовка керівного складу
Метою навчання цієї категорії є підготовка до управління силами ЦО своїх об'єктів у випадку стихійних лих чи аварій. Підготовка проводиться на курсах ЦО, у навчальних закладах підвищення кваліфікації, а також безпосередньо на об'єктах.
Підготовка і перепідготовка слухачів на курсах здійснюється шляхом зборів з відривом від виробництва терміном від двох до п'яти діб, у залежності від категорії слухачів, з періодичністю 3-5 років.
У навчальних закладах підвищення кваліфікації підготовка з ЦО головних фахівців здійснюється за програмами і в обсязі, що визначається відповідними міністерствами і відомствами з періодичністю один раз у 5-6 років.
На об'єктах господарювання підготовка керівного складу планується і проводиться відповідно до тематики в обсязі 15 годин. Відповідальність за організацію і проведення занять несе начальник ЦО об'єкта, в групу начальника ЦО входять:
заступники начальника ЦО;
працівники штабу ЦО;
начальники служб і головних фахівців;
• командири формувань загального призначення. Вивчення всіх тем програми здійснюється на зборах або щомісячних заняттях, а окремих тем — самостійно.
Підготовка
командно-начальницького
або рядового складу невоєнізованих формувань
Основною метою навчання формувань є підготовка їх до чітких дій у районах стихійних лих, аварій і катастроф відповідно до їхнього призначення.
Підготовка командно-керівного складу, до якого відносяться командири формувань та їхні заступники, проводиться на курсах з відповідних програм один раз на 3 роки, а також на об'єктах у групах керівного складу чи в групах начальників відповідних служб.
Основний склад формувань проходить підготовку на об'єктах господарювання за програмою спеціальної підготовки тривалістю 15 годин щорічно (9 годин — за загальною тематикою, 6 — за спеціальною).
Спеціальна тематика визначається, виходячи зі специфіки об'єкта, місцевих умов та призначення формувань і затверджується для територіальних формувань начальниками ЦО району, міста, області, а для об'єктових — начальниками ЦО об'єкта.
Певні категорії фахівців (хімік-розвідник, дозиметрист-розвідник та ін.) готуються на районних курсах ЦО.
Заняття з формуваннями проводить командир формувань, а з окремих тем — начальники служб.
Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань
Мета підготовки цієї категорії — навчити умінню використовувати засоби індивідуального і колективного захисту, наданню першої медичної допомоги і діям в умовах надзвичайних ситуацій. Навчання здійснюється за 12-годинною програмою під керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, дільниця, відділ).
Керівникам об'єктів господарювання надається право самостійно визначати тематику на підставі вимог, визначених в «Організаційних вказівках», а також форму навчання: у складі навчальних груп чи самостійно з обов'язковою участю в тренуваннях, а також складанням заліків.
Для надання допомоги робітникам та службовцям у вивченні програми ЦО на об'єктах господарювання створюються консультативні пункти.
Підготовка населення, яке не зайняте у сфері виробництва й обслуговування
Знання з ЦО населення одержує в навчально-методичних посібниках, пам'ятках, через прослуховування радіо- і телепередач, вивчення матеріалів, що друкуються в газетах і журналах.
Як діяти за сигналами оповіщення ЦО в умовах надзвичайної ситуації, де одержати і як використовувати засоби індивідуального захисту, місця розташування захисних споруд та інше, можна одержати в консультативних пунктах, що створюються в містах при ЖЕУ, а в сільській місцевості — при сільських радах.
Підготовка учнів і студентів
Основною метою навчання учнів загальноосвітніх шкіл є набуття навичок практичного використання засобів захисту і дій в екстремальних ситуаціях, надання само- і взаємодопомоги.
Програми підготовки для студентів і учнів розробляє Міністерство освіти і науки України. Вони включають:
проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2-8 класах;
підготовку учнів 8-11 класів, ПТУ і технікумів за програмою ДПЮ викладачами допризовної підготовки;
• навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки. Головне в підготовці студентів вищих навчальних закладів —
прищепити їм навички практичних дій як майбутніх командирів формувань і начальників служб цивільної оборони при ліквідації наслідків аварій і стихійних лих.
Підготовка студентів здійснюється за окремими програмами, які затверджуються Міністерством освіти і науки України.
Планування й облік підготовки
з ЦО на об'єктах господарювання (ОГ)
Керівними документами, за якими на ОГ організовується підготовка з ЦО, є:
наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;
програми підготовки і навчання з ЦО;
виписки з плану комплектування курсів ЦО і навчальних установ підвищення кваліфікації.
У відповідності з цими документами на ОГ розробляються:
наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий рік і завдання на новий навчальний рік.
До наказу додаються:
перелік навчальних груп;
перелік тем навчання і тренувань з ЦО;
тематика підготовки з ЦО;
план підготовки керівного складу невоєнізованих формувань, робітників і службовців об'єкта;
розклад занять для кожної навчальної групи.
Крім того, на об'єкті може розроблятися графік використання обєктів навчально-матеріальної бази.
Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постійно. До облікових документів на ОГ відносяться:
журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);
журнал обліку підготовки керівного і командно-начальницького складу на курсах ЦО і навчальних установах підвищення кваліфікації.
Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпити отримані знання в ході різних тренувань і навчань.
^ ЛІТЕРАТУРА
Закон України «Про Цивільну оборону України» 1999 р.
Закон України «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» 2000 р.
Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» 1998 р.
Про концепцію по захисту населення і території при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій. Указ президента України № 284/99. — К., 1999.
Положення «Про Цивільну оборону України». Постанова КМУ №299. — К., 1994.
Положення «Про класифікацію надзвичайних ситуацій». Постанова КМУ, №1099. — К.,1998.
Корсаков Г. А. Практические и лабораторньїе работьі по дисцип-лине «Гражданская оборона», ИПКРС. — СПб., 1993.
Каммерер Ю. Ю. и др. Защитньїе сооружения Гражданской оборони. — М.: Знергоиздат, 1986.
9. Максимов М. Г.Защита от сильнодействующих ядовитьгх ве- ществ. — М.: Знергоиздат, 1983.
Максимов М. Т. Радиоактивние загрязнения и их измерения. — М.: Знергоатомиздат, 1986.
Шоботов В. М. Защита населения в чрезвьічайньгх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 2000.
Шоботов В. М. Действия производственного персонала и населе-ния в чрезвьчайньх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.
Шоботов В. М. Оценка обстановки при чрезвьічайньїх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.
Шоботов В. М. Устойчивость работьі промьішленньїх обьектов при чрезвьчайньх ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 1999.
Шоботов В. М. Пожарная безопасность предприятий черной ме-таллургии и транспорта. Учебное пособие. — ПГТУ, 2001.
Навчальне видання
ШОБОТОВ В. М.
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Керівник вид. проектів Б. А. Сладкевич Дизайн обкладинки Б. В. Борисов Верстка О. В. Бабич, О. Г. Михолат
Підп. до друку 11.10.05. Формат 60x84/16. Папір офсет. № 1. Гарнітура Таймс. Друк офсет. Обл. вид. Арк. 32,1. Ум. друк. арк. 27,4.
Видавництво "Центр навчальної літератури" вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176
тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63, 428-72-81, 428-72-83 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) е-таіі: ойїсе@иаЬоок.сот сайт: ¥Л¥¥/.СІІГ.СОМ.ІТА
Свідоцтво ДК №1014 від 16.08.2002
сайт: ¥Л¥¥/.СЦГ.СОМ.ІТА
- Видання 2-ге, перероблене
- 1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- 1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- 1.2.1. Цивільна оборона Росії
- 1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- 1.2.3. Цивільна оборона сша
- 1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- 1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- 1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- 1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- 1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- 1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- 1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- 1.4. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- 2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- 2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- 2.2.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- 2.2.5. Гідродинамічні аварії
- 2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- 2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- 2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- 2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- 2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- 2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- 3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- 3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- 3.2.1. Державна стандартизація
- 3.2.2. Державна експертиза
- 3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- 3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- 4. Визначення необхідної кількості (п) фільтрів-поглиначів:
- 3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- 3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- 3.4. Захист населення
- 3.4.1. Основні норми поведінки і дії
- 3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- 3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- 4.1. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті при аварії на атомній електростанції (аес)
- 3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
- 4.3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї
- 4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- § 1 * Ртьч
- 4.6. Оцінка пожежної обстановки
- 4.6.1. Визначення виду, масштабу і характеру пожежі
- 4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
- 4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
- 4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
- 4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
- 5.1. Вимоги, що ставляться
- 5.2. Організація дослідження сталості роботи ог
- 5.3. Шляхи і способи
- 6.1. Критерій сталості ог
- 1. До впливу повітряної ударної хвилі (пух).
- 6.2. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі (пух)
- 9. Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.
- 6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
- 6.4 Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження
- 6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
- 7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)
- 7.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- 7.1.3. Управління силами цо
- 7.1.4. Організація забезпечення дії сил цо в надзвичайних ситуаціях
- 7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих
- 7.1.6. Особливості проведення РіНр при ліквідації наслідків великих виробничих аварій і катастроф
- 7.1.7. Використання сил цо
- 7.1.9. Проведення РіНр
- 7.2. Зміст і послідовність роботи командира формування з організації і проведення рінр у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
- 7.2.1. Обов 'язки командира формування по підтримці свого підрозділу в потрібній готовності
- 7.2.2. Зміст і послідовність роботи командира формування в ході ліквідації наслідків слак
- 7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час
- 7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр
- 7.3. Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.3.1. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах
- 7.4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.4.8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях
- 7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони