7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час

Своєчасна організація і швидке проведення РІНР по ліквідації наслідків нападу супротивника є найважливішим за­вданням командирів і штабів формувань.

Для успішного виконання цього завдання командири форму­вань повинні вивчити особливості і характеристику можливих ділянок (об'єктів) робіт; знати райони розташування формувань, стан доріг і намічуваних маршрутів руху до ділянок (об'єктів) робіт; забезпечити свої підрозділи схемами чи великомасштаб­ними картами передбачуваних ділянок (об'єктів) робіт з нанесе­ними на них захисними спорудами й іншими об'єктами, які ма­ють значення для проведення робіт; розробити план приведення формування в готовність.

Завдання на дії у вогнищі ураження командир формування одержує від старшого начальника або через його штаб; осмисли­вши це і прийнявши рішення, ставить завдання підлеглим підроз­ділам і організовує їх висування у вогнище ураження.

Штаб формування забезпечує доведення завдань до виконав­ців, організовує розвідку маршрутів і ділянок (об'єктів) робіт, управління і зв'язок, здійснює контроль за виконанням поставле­них завдань.

Зони радіоактивного, хімічного і біологічного зараження об­ходяться чи долаються за напрямками, що забезпечують най­менший ступінь опромінення (зараження) особового складу. Як­що дозволяє обстановка, зони небезпечного РЗ долаються після спаду рівнів радіації.

При підході формування до вогнища ураження командир на підставі даних розвідки й особистого спостереження уточнює за­вдання формуванню; визначає найбільш доцільні прийоми і спо­соби їх виконання, порядок використання машин та інших засо­бів механізації, місця їхнього розгортання, а також порядок використання засобів захисту; визначає шляхи і порядок виходу о. с. і техніки до місць робіт та вживає заходів щодо забезпечення їх своєчасного просування.

Розвідка на ділянці (об'єкті) робіт формування визначає рівні РЗ, відшукує входи й аварійні виходи захисних споруд, встанов­лює характер руйнування останніх і стан людей, що знаходяться в них, місця і характер аварій на комунально-енергетичних і тех­нологічних мережах.

У першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів і проходів до захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих буди­нків, де можуть бути потерпілі, а також до місць аварій, без лік­відації яких ускладнене або навіть неможливе проведення РІНР.

Командири формувань, перебуваючи на ділянках (об'єктах) робіт, визначають способи витягування потерпілих з-під завалів і порядок транспортування їх на медичні пункти, здійснюють кері­вництво діями о. с. при виконанні інших невідкладних робіт.

Особлива увага повинна бути приділена організації захисту о. с. і техніки від вражаючих факторів ЗМУ. З цією метою коман­дир формування встановлює і доводить до відома підлеглих:

• порядок ведення радіаційної, хімічної і біологічної розвідок;

• сигнали оповіщення про безпосередню загрозу нападу су­противника, про радіоактивні, хімічні і біологічні зараження і по­рядок дій по них;

• обсяг і терміни інженерного обладнання району розташування;

• порядок проведення дозиметричного, хімічного і бактеріо­логічного контролю;

• заходи безпеки при діях у зонах руйнувань, пожеж, катаст­рофічного затоплення і заражень;

• які сили і засоби виділяються для ліквідації наслідків засто­сування супротивником ЗМУ і порядок їх використання;

• місце і час проведення спеціальної обробки.

Дії формування у вогнищі комбінованого ураження організо­вуються з урахуванням наявності пожеж, руйнувань, радіоактив­ного, хімічного і біологічного заражень. До встановлення виду застосованих біологічних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних хвороб. При наявності СДОР формування забезпечуються ізолюючими протигазами чи відповідними даному типу отруйної речовини промисловими протигазами. У залежності від характеру вогнища комбінованого ураження, головні зусилля розвідувальних підроз­ділів направляються на встановлення типу (групи), концентрації і напрямку поширення хмари парів ОР чи СДОР, способів застосу­вання і встановлення виду збудника інфекційних хвороб, меж зон хімічного і біологічного зараження.

При проведенні РІНР у ВЯУ командир формування організовує дозиметричний контроль, який передбачає визначення доз опромі­нення особового складу, характеру і ступеня небезпеки зараження техніки, води, продовольства та інших матеріальних засобів РР.

Час перебування о. с. на місцевості, зараженій РР, визначаєть­ся командиром формування з урахуванням доз зовнішнього

опромінення, які не призводять до зниження працездатності (та­кими є: при однократному опроміненні протягом перших чоти­рьох діб — 50 рад, при багаторазовому опроміненні протягом пе­рших 10—30 діб — 100 рад, протягом трьох місяців — 200 рад). Цей час може бути обмежений припустимим часом перебування людей у ЗІЗ з урахуванням метеорологічних умов (в основному температури повітря).

Визначення доз опромінення о. с. формування проводиться груповим та індивідуальним методами. Облік доз покладений на командирів формувань. Дані про сумарну дозу опромінення о. с. подаються у вищестоящі штаби ЦО.

Контроль за зараженням особового складу, продовольства, води, техніки й інших матеріальних засобів радіоактивними, от­руйними речовинами і біологічними засобами організовується з метою визначення необхідності проведення спеціальної обробки формувань, можливості використання продовольства, води й ін­ших матеріальних засобів і перевірки повноти проведення знеза­ражування.