7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)

У результаті впливу стихійних сил природи, поки ще не повністю підвладних людині, аварій, катастроф, а також засто­сування сучасних засобів ураження у воєнний час, можуть утво­рюватися численні вогнища ураження, які викликають екстрема­льні ситуації, що порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об'єктів та сприяють утворенню великих зон радіоактив­ного зараження (РЗ), катастрофічного затоплення і виникнення масових пожеж. А це, у свою чергу, може завдати економіці країни і населенню величезних збитків, пов'язаних з руйнуван­ням будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей, по­рушенням процесів виробництва, масової загибелі людей і тва­рин. Для ліквідації наслідків, викликаних надзвичайними ситуаціями, передбачається проведення РІНР.

Проведення РІНР — одне з головних завдань ЦО. Воно пови­нно вирішуватися силами ЦО у взаємодії з військовими частина­ми (підрозділами) Збройних Сил і спеціалізованими формуван­нями інших міністерств та відомств.

Заходи щодо організації і проведення РІНР у районах стихій­них лих, а також у можливих вогнищах ураження від застосуван­ня сучасного зброї плануються і готуються у мирний час. У ви­падку факту лиха вони уточнюються і проводяться з урахуванням обстановки, що склалася.

7.1.1. Цілі і зміст РІНР

РІНР мають різний зміст, але організовуються і прово­дяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'язково враховується, що кожному виду стихійних лих влас­тиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимо­

ги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і спо­собів дій.

РІНР і в мирний, і у воєнний час проводяться:

• для порятунку людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи;

• локалізації аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;

• ліквідації аварій, які загрожують життю людей (на АЕС, хі­мічно небезпечних об'єктах, енергетичних і комунальних мере­жах, нафто- і газопроводах та інших аналогічних об'єктах і ме­режах);

• забезпечення життєдіяльності міст і ОГ;

• створення необхідних умов проведення відбудовних робіт. До рятувальних робіт відносяться: відшукання потерпілих;

розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених сховищ та укриттів і діставання з них, а також з частково зруйнованих або палаючих будинків й інших споруд, людей; надання постражда-лим першої медичної допомоги; винесення (вивезення) їх з вог­нищ ураження до місця розміщення медичних формувань і уста­нов; надання необхідної лікарської допомоги ураженим і евакуація їх на лікарняну базу.

У ході рятувальних робіт проводять: розвідку вогнищ уражен­ня і маршрутів виступу формувань на ділянки (об'єкти) робіт; локалізацію і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шля­хах виходу до них; подачу повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою; виведення (ви­везення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоп­лення в безпечні райони; санітарну обробку людей і знезаражу­вання одягу, дезактивацію і дегазацію техніки, транспорту і засобів захисту, знезаражування території і споруд, продовольст­ва, харчової сировини, води і фуражу.

До невідкладних відносять роботи, проведені для створення умов успішних і безпечних рятувальних робіт, забезпечення жит­тєдіяльності міст та запобігання подальших руйнувань і втрат се­ред населення в результаті впливу вторинних факторів ураження; це локалізація аварій, які загрожують життю людей, відновлення діяльності найважливіших ОГ, функціонування інженерних і транспортних мереж, споруд міського господарства.

При проведенні таких робіт прокладають колонні шляхи; влаштовують проїзди в завалах і на заражених ділянках; віднов­люють пошкоджені мости і роблять переправи; локалізують ава­рії на енергетичних, газових, водопровідних, каналізаційних і

технологічних мережах; відновлюють окремі установки і мережі водопроводу, енергопостачання, лінії зв'язку; зміцнюють чи руй­нують конструкції, які загрожують обвалом і перешкоджають безпечному руху людей та техніки, проведенню рятувальних ро­біт; ремонтують і відновлюють пошкоджені захисні споруди для подальшого їх використання.

У ході РІНР здійснюються також: санітарне очищення вогнищ ураження, медична розвідка для оцінки санітарно-епідемічної об­становки і визначення потрібної кількості медичних сил; органі­зація комендантської служби й охорони громадського порядку; збирання матеріальних цінностей; забезпечення харчуванням і предметами першої необхідності населення, яке залишилося без домівок.

Для запобігання чи зменшення збитків від очікуваних стихій­них лих передбачається проведення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів, таких як будівництво берегозахис­них і берегоукріплюючих споруд, обвалування і підсипання дамб, штучне зниження інтенсивності танення льодовиків і снігу тощо.

РІНР організовують у максимально короткі терміни і прово­дять безперервно вдень і вночі, у будь-яку погоду, до повного їх завершення.