4.6. Оцінка пожежної обстановки

Оцінка пожежної обстановки здійснюється на основі методик, розроблених для міських і лісових пожеж, які дозволя­ють визначити основні кількісні характеристики пожеж.

Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить у собі вивчення технологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних властивостей речовин, виявлення можливих причин виникнення і запобігання пожеж.

Під пожежною обстановкою розуміється сукупність наслідків впливу уражаючих факторів НС, у результаті яких виникають пожежі, які впливають на життєдіяльність людей.

Для оцінки пожежної обстановки необхідно провести такі за­ходи:

• визначити вид, масштаб і характер пожежі;

• провести аналіз впливу пожежі на стійкість роботи окре­мих елементів і об'єктів у цілому, а також на життєдіяльність населення;

• вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Основна причина виникнення пожеж — необережне поводжен­ня з вогнем, порушення правил пожежної безпеки. Крім того, вони можуть виникнути в результаті природних явищ (грозові розряди, землетруси, виверження вулканів, самозаймання газів і торфу).

Відповідно до СНІП 201-85 будинки і споруди поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.

І ступінь. Будинки з несучими загороджувальними конструк­ціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів.

II ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними констру- кціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових і плитових негорючих матеріалів. У покриттях будинків допускається застосовувати не- захищені сталеві конструкції.

3. ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними кон­струкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бе­тону чи залізобетону. Для перекриттів допускається викорис­тання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитовими матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестій­кості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.

ІІІа ступінь. Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих незахищених конструк­цій, загороджувальні конструкції — зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорю-чим утеплювачем.

ІІІб ступінь. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою.

Елементи каркаса — з цільної або клеєної деревини, піддані вогнезахисній обробці, яка забезпечує необхідну межу поши­рення вогню. Загороджувальні конструкції — з панелей або по-елементного складання, виконані із застосуванням деревини чи матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали заго­роджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від впливу вогню і високих температур таким чином, щоб забезпечувалася необхідна межа поширення вогню.

4. ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними кон­струкціями з цільної або клеєної деревини й інших горючих чи важкогорючих матеріалів, захищених від вогню і високих температур штукатуркою або іншими листовими чи плитовими матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриттів з деревини піддаються вогнезахисній об­робці.

ступінь. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих неза-хищених загороджувальних конструкцій — зі сталевих профі­льованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим уте­плювачем.

V ступінь. Будинки, до несучих та загороджувальних кон­струкцій яких не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню.

Межа вогнестійкості, вимірювана в годинах, визначається здатністю несучих конструкцій протистояти вогню без обвалю­вань, прогинів, тріщин і отворів, через які проникають продукти горіння. Вона становить для будинків і споруд І ступеня вогне­стійкості понад 2 години, ІІ ступеня — 2 години, III -1,5 години, IV — 1 годину (приблизно).

За вибухопожежонебезпечністю введені з 1987 р. норми ОНТП 24-86 підрозділяють усі приміщення на 5 категорій: А, Б — вибухо-пожежонебезпечні, В, Г, Д — пожежонебезпечні (табл. 4.6.1).

Категорії будинків визначають, виходячи з площ приміщень рі­зних категорій, які містяться в них. Будинок відноситься до кате­горії А, якщо в ньому сумарна площа приміщень категорії А пере­вищує 5% площі всіх приміщень або дорівнює 200 м². Допускається не відносити будинок до категорії А, якщо сумарна площа приміщень категорії А в будинку не перевищує 25% сумар­ної площі всіх розміщених у ньому приміщень (але не більше 1000 м²) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння. Будинок відноситься до категорії Б, якщо одноча­сно виконані дві умови: а) будинок не відноситься до категорії А, б) сумарна площа приміщень категорії А та Б перевищує 5% сума­рної площі всіх приміщень або 200 м². Допускається не відносити будинок до категорії Б, якщо сумарна площа приміщень категорії А та Б у будинку не перевищує 25 % сумарної площі всіх розташо­ваних у ній приміщень (але не більше 1000 м²) і ці приміщення об­ладнуються установками автоматичного пожежогасіння.

Будинок відноситься до категорії В, якщо одночасно виконані дві умови: а) будинок не відноситься до категорії А чи Б, б) су­марна площа приміщень категорії А, Б, і В перевищує 5 % (10 %, якщо у будинку відсутні приміщення категорії А та Б) сумарної площі всіх приміщень. Допускається не відносити будинок до ка­тегорії В, якщо сумарна площа приміщень категорії А, Б і В у бу­динку не перевищує 25 % сумарної площі всіх розташованих у ньому приміщень (але не більше 3500 м²) і ці приміщення облад­нуються установками автоматичного пожежогасіння.

Будинок відноситься до категорії Г, якщо одночасно виконані дві умови: а) будинок не відноситься до категорії А, Б чи В, б) сумарна площа приміщень категорії А, Б, В і Г перевищує 5 % сумарної площі всіх приміщень. Допускається не відносити бу­динок до категорії Г, якщо сумарна площа приміщень категорії А, Б, В і Г у будинку не перевищує 25 % сумарної площі всіх розташованих у ньому приміщень (але не більше 5000 м²) і при­міщення категорії А, Б і В обладнуються установками автомати­чного пожежогасіння.

Будинок відноситься до категорії Д, якщо він не відноситься до категорій А, Б, В і Г.