1.3.2. Завдання Цивільної оборони України

1. Попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і впровадження заходів для зменшення збитків і втрат у випадку аварій, катастроф, вибухів, великих по­жеж і стихійного лиха.

З метою виконання завдання:

• вчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних ситу­ацій і захисту населення від впливу їх наслідків;

• готується науково-обґрунтований прогноз наслідків мож­ливих надзвичайних ситуацій;

• здійснюється безупинне спостереження за станом потен­ційно-небезпечних об'єктів і навколишнього середовища;

• підтримуються в готовності до негайного використання за­соби оповіщення й інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження і ло­кальні системи оповіщення;

• створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

— здійснюється забезпечення працівників підприємств, уста­нов, організацій індивідуальними засобами захисту, а також ве­деться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзви­чайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформуван­ня його про обстановку, що складається.

З метою виконання завдання в усіх ланках міських і позамі­ських пунктів (управління) на основі автоматизованих систем централізованого оповіщення, ліній зв'язку і радіомовлення, а також спеціальних засобів, створюється система оповіщення й інформаційного забезпечення. Це комплекс організаційно-тех­нічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоря­джень органам державної виконавчої влади адміністраціям під­приємств, установ і організацій, силам Цивільної оборони і на­селенню.

Автоматизована система оповіщення й інформаційного за­безпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв'язку і радіомовлення, підрозділяється на державну і регіо­нальну. Система повинна забезпечити циркулярне оповіщення посадових осіб з використанням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення. Система опові­щення й інформаційного забезпечення використовується центра­лізовано.

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.

З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів щодо забезпечення укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також за­хист від впливу біологічних засобів ураження.

4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха й у воєнний час.

Завдання передбачає заходи, здійснювані центральними і міс­цевими органами державної виконавчої влади, виконкомами міс­цевих рад народних депутатів, штабами Цивільної оборони, ад­міністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у випадку надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання населення, що може опинитися (опинилося) у во­гнищах ураження.

Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на за­доволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання

їм побутових послуг і реалізації соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт є:

• тимчасове розселення громадян у безпечних районах;

• організація харчування в районах лих і тимчасового розсе­лення;

• організація забезпечення потерпілого населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

• організація надання фінансової допомоги потерпілим;

• забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення.

5. Організація і проведення рятувальних та інших невідклад­них робіт у районах лих і місцях ураження.

Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чин­ним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, епідемій, епізоотії, що загрожують життю і здоров'ю населення, а також у випадках:

• розвідування вогнищ ураження і визначення їх меж;

• проведення робіт, пов'язаних з пошуком і порятунком людей;

• надання допомоги потерпілим;

• евакуація населення з небезпечних районів;

• карантинно-обсерваційних заходів;

• ізоляції вогнищ ураження;

• забезпечення суспільного порядку в районах лих і у вогни­щах ураження;

• здійснення заходів життєзабезпечення населення;

• соціально-психологічної реабілітації населення;

• здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідеміологічних заходів.

6. Створення систем аналізу і прогнозування управління, опо­віщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їх готовності для стійкого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Організатором діяльності цих систем є постійно діючі органи управління зі справ Цивільної оборони, у тому числі створені в складі підприємств, установ та організацій силами і службами Цивільної оборони.

7. Підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони її органів керування і сил, навчання населення умінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзви­чайних ситуаціях.

Контроль за виконанням вимог Цивільної оборони, станом го­товності сил і засобів Цивільної оборони, проведенням РІНР у ви­падку виникнення надзвичайних ситуацій здійснює центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ за­хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.