3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
д = 1,7(/Ук - Р„„„) = 1,7(3,5 Х10 - 5 х 4) = 25 5 рад. К 1 '
Задача № 2. Розрахунок тривалості перебування людей в ЗРЗ по заданій дозі випромінювання.
Приклад № 2. Визначити допустиму тривалість роботи людей на радіоактивно забрудненій місцевості, якщо виміряний рівень радіації при вході в зону після аварії на АЕС через „ = 2 год. становитиме Рп = 3 рад/год. Допустима доза опромінення Дзад = = 10 рад.
Розв'язання:
1. Визначаємо значення а:
Р1
а —
ДзадКосл
Р1 = Р2 : К2,
Р
2
К2ДзадК осл
(К2 визначаємо з таблиці № 1),
3
а -
0,4.
0,71x10-1
2. За таблицею 2 при а = 0,4 і „ = 2 год визначаємо тривалість роботи ітрив = 4 год.
Задача № 3. Визначення часу початку входу в ЗРЗ по заданій дозі випромінювання.
Приклад № 3. Невоєнізованому формуванню потрібно працювати в ЗРЗ після аварії на АЕС ітрив = 6 год. Допустима доза опромінення Дзад = 10 рад. Визначити час входу в ЗРЗ, якщо рівень радіації на 1 годину після аварії Р1 = 10 рад/год.
Розв'язання:
Визначаємо дозу випромінювання при входженні в ЗРЗ через 1 годину після аварії:
Р = Р ^
Р7 = Р1 ^ = 100465 = 4,65 рад/год. ^1 1
Д = 1,7(і>Л -Р^п) = 1,7(7х4,65 - 1x10) = 38,3рра.
Враховуючи співвідношення Д = РАТ = Р1?трив:
Дзад Рх^трив ^хР1^трив КхД.
Кх = Дзад : Д = 10 : 38,8 = 0,26.
З табл. 1, використовуючи інтерполяцію, визначимо час входження в ЗРЗ — 30 годин після аварії АЕС.
Задача № 4. Розрахунок кількості змін, які працюють в ЗРЗ, по заданій дозі випромінювання.
Приклад № 4. Невоєнізованому формуванню потрібно працювати 10 годин (ітрив = 10 год) в ЗРЗ після аварії АЕС. Допустима доза Дуст = 25 рад. Визначити, скільки потрібно змін для виконання роботи при вході в зону через 2 години (іп = 2 год) після аварії, коли рівень радіації був 10 рад/год. (Рп = 10 рад/год).
Розв'язання:
1. Визначимо дозу випромінювання за 10 годин роботи: ік = іп + ^трив = 2 + 10 = 12 год. Р = р к : К
Р12 = 10 х 0,37 : 0,76 = 5 рад/год.
Д = 1,7(РкІк - РпІп),
Д = 1,7(5-12 - 10-2) = 68 рад.
Розрахуємо кількість змін (ТУ):
N = Д : Ду = 68 :25 = 3.
Час роботи першої зміни:
_ Р1 _ Р2 _ 10
ДзадКосл К2ДзадКосл 0,76 х 25 х1
За табл. 2 визначаємо тривалість роботи:
зміна (по а = 0,53 і іп = 2 год) — 3 години;
зміна (по а = 0,53 і іп = 5 год) — 3 години;
зміна (по а = 0,53 і іп = 8 год) — 4 години.
0,5 .
Задача № 5. Визначення часу можливого входження в ЗРЗ по заданій дозі випромінювання.
Приклад № 5. Формуванню потрібно перетнути на автомобілі зі швидкістю 30 км/год ділянку місцевості в ЗРЗ довжиною 45 км. Відомо, що рівні радіації через 1 год. після аварії на АЕС на пунктах № 1 - Р1 = 10 рад/год; № 2 - Р1 = 12 рад/год; № 3 -- Р1 = 18 рад/год; № 4 - Р1 = 14 рад/год; № 5 - Р1 = 16 рад/год.
Визначити час початку руху при умові, що допустима доза не перевищить 5 рад (Дуст = 5 рад).
Розв 'язання:
Визначаємо середній рівень радіації на маршруті:
Рсер = Рщ) + Рщі) + РціП) + РціУ) + Р1(У) =
= (10 + 12 + 18 + 14 + 16)/5 = 14 рад/год.
Розрахуємо дозу випромінювання при в'їзді через 1 годину після аварії:
Ь 1 45 1
Д _ Рсер _ 14—х- _ 10,5 рад.
По значенню Кх = Дуст : Д = 5 : 10,5 = 0,476.
По Кз = 0,476 визначимо час початку руху через 6,5 години після аварії. Це час з моменту аварії до перетинання формуванням середини ділянки маршруту в ЗРЗ. Увесь шлях займе 1,5 год. Час перетинання ділянки:
іп = 5 год. 45 хв. — ік = 7 год. 15 хв. після аварії.
Задача № 6. Розрахунок радіоактивних втрат людей при діях
в ЗРЗ.
Приклад № 6. Особовий склад формування за час проведення рятувальних робіт отримав протягом 4 діб сумарну дозу опромінення 150 рад. Визначити процент радіаційних втрат.
Розв'язання:
За таблицею № 3 радіаційні втрати на 30-ту добу після початку опромінення становитимуть 15 %, смертельні випадки не прогнозуються. У відповідності до табл. 4 буде обмеження трудомісткістю 1 ступеня.
Задача № 7. Визначення дози опромінення за 70 років при проживанні на території ЗРЗ.
Приклад № 7. Визначити дозу опромінення сільського опромінення населення при проживанні на місцевості з рівнем
початкового забруднення по цезію-137 5 Кі/км2 за період з 10 до 70 років після аварії, коли доза в основному буде визначатися це-зієм-137.
Дано: Л70 = 5 Кі/км2; (п = 10 років; (к = 70 років; Т\/2 = 30 років; Косл = 2,5; Е = 0,7 Ме; ц = 0,95-10~4 І/см, п = 1. Розв 'язання:
1. Визначимо Р0 = 0,2цЕЛ?0П = 0,2 0,95 10"40,75-5 1 = 0,7 10-4 рад/год = 0,7-10-4 -8,75-Ю3 = 0,6 рад/год.
Ін Ік
2. д = 1,44ТР0(2 Т -2 Т). = 1,44-30-0,6-(2-10/3° - 2-70/30) : 2,5 =
Косл
= 6,5 рад (бер).
При іншому рівні забруднення по цезію- 137 А0 (Кі/км2) доза зовнішнього випромінювання за вказаний час буде пропорційна величині А70/5.
Доза внутрішнього опромінення людей обумовлена надхо-женням радіонуклідів в організм людини при вдиханні забрудненого повітря, вживанням забруднених продуктів харчування і води і тому найбільш складна для оцінки.
Орієнтовно можна прийняти, що при довготривалому проживанні населення на забрудненій території при умові виконання ним відповідних рекомендацій і проведення необхідних агрохімічних заходів можлива доза внутрішнього опромінення не перевищує 0,15 бер/г (при А/о = 5 Кі/км2), а за 70 років — 10 бер. При іншому рівні забруднення доза пропорційна А0/5.
Закінчення табл. 4.2.5
№ | Найменування укриттів і транспортних засобів | Косл |
8 | Пасажирські вагони | 3 |
9 | Виробничі одноповерхові будівлі (цехи) | 7 |
10 | Виробничі адміністративні будівлі | 6 |
11 | Одноповерхові кам'яні житлові будинки | 10 |
12 | Двоповерхові кам'яні житлові будинки | 15 |
13 | Підвали | 100 |
14 | Підвали під одноповерховими будинками | 40 |
15 | Триповерхові кам'яні житлові будинки | 20 |
16 | Підвали | 400 |
17 | П'ятиповерхові кам'яні житлові будинки | 27 |
18 | Підвали | 400 |
| Житлові дерев'яні будинки |
|
19 | Одноповерхові | 2 |
20 | Підвали | 7 |
21 | Двоповерхові | 8 |
22 | Підвали | 12 |
| В середньому для населення |
|
23 | Міського | 8 |
24 | Сільського | 4 |
- Видання 2-ге, перероблене
- 1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- 1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- 1.2.1. Цивільна оборона Росії
- 1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- 1.2.3. Цивільна оборона сша
- 1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- 1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- 1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- 1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- 1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- 1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- 1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- 1.4. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- 2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- 2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- 2.2.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- 2.2.5. Гідродинамічні аварії
- 2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- 2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- 2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- 2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- 2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- 2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- 3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- 3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- 3.2.1. Державна стандартизація
- 3.2.2. Державна експертиза
- 3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- 3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- 4. Визначення необхідної кількості (п) фільтрів-поглиначів:
- 3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- 3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- 3.4. Захист населення
- 3.4.1. Основні норми поведінки і дії
- 3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- 3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- 4.1. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті при аварії на атомній електростанції (аес)
- 3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
- 4.3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї
- 4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- § 1 * Ртьч
- 4.6. Оцінка пожежної обстановки
- 4.6.1. Визначення виду, масштабу і характеру пожежі
- 4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
- 4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
- 4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
- 4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
- 5.1. Вимоги, що ставляться
- 5.2. Організація дослідження сталості роботи ог
- 5.3. Шляхи і способи
- 6.1. Критерій сталості ог
- 1. До впливу повітряної ударної хвилі (пух).
- 6.2. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі (пух)
- 9. Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.
- 6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
- 6.4 Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження
- 6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
- 7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)
- 7.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- 7.1.3. Управління силами цо
- 7.1.4. Організація забезпечення дії сил цо в надзвичайних ситуаціях
- 7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих
- 7.1.6. Особливості проведення РіНр при ліквідації наслідків великих виробничих аварій і катастроф
- 7.1.7. Використання сил цо
- 7.1.9. Проведення РіНр
- 7.2. Зміст і послідовність роботи командира формування з організації і проведення рінр у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
- 7.2.1. Обов 'язки командира формування по підтримці свого підрозділу в потрібній готовності
- 7.2.2. Зміст і послідовність роботи командира формування в ході ліквідації наслідків слак
- 7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час
- 7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр
- 7.3. Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.3.1. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах
- 7.4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.4.8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях
- 7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони