4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
АРф2 = 1300
^3
+ 50 , (кПа).
Визначення надлишкового тиску в зоні дії повітряної ударної хвилі.
При \|/ = 0,24 х Я3 : Я < 2 надлишковий тиск у зоні К3 визначається за формулою:
АР 700 АрФ3 = п -
31 v1 + 29,8у3 -1
При \|/ > 2
22
АРф3 = /,
+ 0,158
Визначення інтенсивності теплового випромінювання вибуху на відстані, К3:
I = боі^Т, кВт/м2, де б0 — питома теплота пожежі, кДж/м2, Т — прозорість повітря (Т = 1 - 0,058 х /п х К3), /п = 0,015.
Я 2 Я
Р = —==2=^= — кутовий коефіцієнт, що характеризує взає-
Я32
мне розташування джерела й об'єкта.
Визначення тривалості існування вогняної кулі:
?св = 4,5^2 , (с).
Визначення теплового імпульсу:
Пт = І х ісв, (кДж/м2).
Визначення безповоротних втрат людей:
N = 3 х Р х (З0,666, де Р — густота населення, тис.чол./км2.
Задача. На об'єкті вибухнула цистерна з бензином масою 100 т (одиночне зберігання). Визначити характер руйнування цеху з легким каркасом, пожежну обстановку на об'єкті і втрати людей. Цех міститься на відстані 500 м від цистерни. Густота населення в районі аварії 2 тис. чол./км2, питома теплота пожежі бензину 280 кДж/м2. Розв 'язання: Визначимо радіус бризантної дії вибуху: Я1 = 17,5^50 = 65 (м). Визначимо радіус бризантної дії продуктів вибуху (вогняної кулі): Явк = 1,7 х 65 = 110 (м). Визначимо надлишковий тиск у зоні вогняної кулі:
АРф2 = 1300
65 100 + 50
= 318,3 (кПа).
4. Обчислимо надлишковий тиск у цеху: у = 0,24 х (500 : 65) = 1,8;
АРф3 = 700 —- = 19(кПа).
д/1 + 29,8 х1,83 -1
Визначимо інтенсивність теплового потоку на К3 = 500 м:
I = 280 х 0,045 х 0,64 = 8,1 (кВт/м2).
Обчислимо тривалість існування вогняної кулі:
?св = 4,5^50 = 18,5 (с).
Визначимо значення теплового імпульсу на К3 = 500 м:
Пт = 8,1 х 18,5 = 150 (кДж/м2).
Визначимо вражаючу дію вибуху цистерни з бензином: А. Цех одержить легкі руйнування (АРф ~ 20 кПа).
Б. Число загиблих людей N = 3 х 2 х 50",66(6 = 28 чол. В. Люди в цеху одержать опіки II ступеня (пухирі, втрата працездатності).
сталість роботи об'єктів господарювання (ог) у надзвичайних ситуаціях
Суть сталості роботи
об'єктів господарювання (ОГ)
у надзвичайних ситуаціях мирного
і воєнного часу, фактори, що впливають
на сталість роботи ОГ
Під сталістю об'єкта розуміють здатність його будівель і споруд, комунально-енергетичних мереж, верстатів та обладнання (тобто всього інженерно-технічного комплексу) протистояти впливові різних несприятливих факторів.
Під сталістю роботи ОГ розуміють його здатність випускати встановлені види продукції у необхідних обсягах і номенклатурах в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу, а при незначних і середніх руйнуваннях і при частковому порушенні зв'язків по кооперації і поставках відновлювати своє виробництво в мінімально короткі терміни. Для об'єктів галузей, які не виробляють матеріальних цінностей (транспорт, зв'язок, торгівля тощо), сталість їх роботи передбачає здатність безперебійно виконувати свої функції.
На сталість роботи ОГ у надзвичайних ситуаціях впливають такі фактори:
ступінь надійності захисту робітників і службовців від впливу шкідливих факторів надзвичайних ситуацій;
здатність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти певною мірою наслідкам надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;
ступінь захищеності об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж, вибухів, затоплень, зараження СДОР і т.д.);
ступінь надійності системи постачання об'єкта усім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, електроенергією, водою тощо);
сталість і безперервність управління виробництвом та Цивільною обороною;
підготовленість об'єкта до ведення РІНР і робіт по відновленню порушеного виробництва.
Досвід показує, що на тих об'єктах, де завчасно проведені відповідні інженерно-технічні заходи, спрямовані на підвищення опірності цих об'єктів до впливу уражаючих факторів надзвичайних ситуацій, збитки виявляються значно менші, а терміни введення в дію коротші, ніж у решти.
Заходи по забезпеченню сталості роботи об'єкта передусім повинні бути спрямовані на захист робітників і службовців. Без людських резервів та успішної ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф (СЛАК) чи наслідків нападу противника проводити решту робіт по забезпеченню сталої роботи неможливо.
Основні вимоги, що визначають сталість, шляхи і способи підвищення сталості економіки країни в цілому і окремих об'єктів, викладені в нормах проектування інженерно-технічних заходів Цивільної оборони (ІТЗ ЦО). Норми — перелік обов'язкових вимог, які ставляться в інтересах ЦО до проектування і будівництва міст-ОГ — це керівництво для завчасної підготовки в інженерному відношенні міст та об'єктів до захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ) і від негативного впливу СЛАК. Втілення їх у життя має на меті три основні цілі:
захист населення на всій території країни від СЛАК і ЗМЗ;
підвищення сталості роботи промислових об'єктів у випадку виникнення надзвичайних ситуацій;
створення сприятливих умов для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
Для досягнення даних цілей вимоги норм повинні виконуватися на всіх етапах від проектування до забудови і реконструкції міст та ОГ. їх застосування повинно здійснюватися диференційовано з урахуванням розташування ймовірних об'єктів ядерних ударів з боку противника і зон можливих руйнувань довкола них, а також з урахуванням ймовірності реалізації стихійних лих у даному регіоні.
Основні вимоги норм проектування ІТЗ ЦО викладені у будівельних нормах і правилах (СНіП 11-10-74, СНіП 11-11-77), у додатках до них, у деяких постановах уряду.
- Видання 2-ге, перероблене
- 1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- 1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- 1.2.1. Цивільна оборона Росії
- 1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- 1.2.3. Цивільна оборона сша
- 1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- 1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- 1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- 1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- 1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- 1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- 1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- 1.4. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- 2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- 2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- 2.2.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- 2.2.5. Гідродинамічні аварії
- 2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- 2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- 2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- 2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- 2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- 2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- 3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- 3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- 3.2.1. Державна стандартизація
- 3.2.2. Державна експертиза
- 3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- 3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- 4. Визначення необхідної кількості (п) фільтрів-поглиначів:
- 3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- 3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- 3.4. Захист населення
- 3.4.1. Основні норми поведінки і дії
- 3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- 3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- 4.1. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті при аварії на атомній електростанції (аес)
- 3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
- 4.3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї
- 4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- § 1 * Ртьч
- 4.6. Оцінка пожежної обстановки
- 4.6.1. Визначення виду, масштабу і характеру пожежі
- 4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
- 4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
- 4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
- 4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
- 5.1. Вимоги, що ставляться
- 5.2. Організація дослідження сталості роботи ог
- 5.3. Шляхи і способи
- 6.1. Критерій сталості ог
- 1. До впливу повітряної ударної хвилі (пух).
- 6.2. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі (пух)
- 9. Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.
- 6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
- 6.4 Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження
- 6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
- 7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)
- 7.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- 7.1.3. Управління силами цо
- 7.1.4. Організація забезпечення дії сил цо в надзвичайних ситуаціях
- 7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих
- 7.1.6. Особливості проведення РіНр при ліквідації наслідків великих виробничих аварій і катастроф
- 7.1.7. Використання сил цо
- 7.1.9. Проведення РіНр
- 7.2. Зміст і послідовність роботи командира формування з організації і проведення рінр у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
- 7.2.1. Обов 'язки командира формування по підтримці свого підрозділу в потрібній готовності
- 7.2.2. Зміст і послідовність роботи командира формування в ході ліквідації наслідків слак
- 7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час
- 7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр
- 7.3. Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.3.1. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах
- 7.4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.4.8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях
- 7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони