6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
СВІТЛОВІ ІМПУЛЬСИ (кДж/м2),
ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ЗАГОРАННЯ ДЕЯКИХ МАТЕРІАЛІВ ПРИ РІЗНИХ ПОТУЖНОСТЯХ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ
Найменування матеріалів | Потужність вибуху, кт | |||
20 | 100 | 1000 | 10000 | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Деревина соснова, свіжостругана, суха | 580 | 670 | 880 | 1000 |
Дошки: соснові (ялинові) після розпилювання пофарбовані у білий колір пофарбовані у темний колір | 1670 1590 210 | 1760 1670 250 | 1880 1760 330 | 2100 1880 420 |
Стружка: соснова світла потемніла суха солома, сіно папір темний | 210 120 | 300 179 | 420 210 | 500 250 |
Клапті газетного паперу | 80 | 110 | 130 | 170 |
Папір обгортковий коричневий (аркуші) | 290 | 330 | 460 | 580 |
Суха потемніла деревина, сухе опале листя, суха рослинність | 240 | 330 | 460 | 580 |
Покрівля м'яка (толь, руберойд) | 540 | 590 | 670 | 840 |
Кам'яне вугілля в буртах | 2000 | 2100 | 2200 | 2400 |
Кам'яновугільний пил | 800 | 910 | 1050 | 1200 |
Синтетичний каучук, гума | 320 | 340 | 370 | 400 |
Гас | 160 | 170 | 180 | 200 |
Мазут, трансформаторне і турбінне мастило | 480 | 490 | 510 | 560 |
Гудрон, бітум, асфальт | — | 200 | 250 | — |
Штори бавовняні сірі | 200 | 350 | 420 | 1800 |
Хліб не скошений, ліс хвойний | — | 400 | 550 | 800 |
Папір білий | — | — | 340 | — |
Спецодяг новий бавовняний синій | — | 130 | 500 | — |
Канцелярське обладнання (столи, шафи, стільці) | — | 300 | 400 | — |
Олійна фарба на металевій покрівлі | — | 240 | 300 | — |
Порядок виконання завдання
Під час вивчення характеристик МБЗ і цеху визначити основні елементи інженерно-технічного комплексу цеху, які мають горючі матеріали, що необхідно для складання таблиці оцінки стійкості цеху до впливу теплового випромінювання.
Під час оцінки стійкості цеху до впливу теплового (світлового) випромінювання в лівій частині табл. 7 називаються елементи, що містять горючі матеріали, а в правій частині у відповідних колонках записуються межа стійкості кожного елемента до впливу теплового випромінювання, ступінь вогнетривкості будівлі; категорія вибухопожежонебезпеки технологічного процесу, прогноз величини теплового (світлового) імпульсу від повітряного (наземного) ядерного вибуху потужністю ^ на відстані К.
Після складання таблиці робляться висновки, у яких вказуються найслабші місця цеху щодо впливу теплового випромінювання.
Рівень стійкості елементів цеху оцінюється за даними табл. 7.
До переліку заходів по підвищенню стійкості цеху до теплового випромінювання включаються тільки ті заходи, необхідність проведення яких випливає з результатів оцінки.
Оцінка стійкості до впливу поля теплового випромінювання, джерела якого містяться поблизу досліджуваного цеху, проводиться з використанням методики прогнозування поля теплового випромінювання.
Методика прогнозування поля теплового випромінювання
Для вирішення практичних завдань необхідно визначити віддалення від зовнішньої межі зони горіння точки за поточним значенням щільності теплового потоку.
Закінчення табл.6.8
ОЦІНКА СТІЙКОСТІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ №2 ДО ВПЛИВУ СВІТЛОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
Примітки: 1. Відомості про тип, потужність і відстань від ядерного вибуху даються викладачем.
Значення світлового імпульсу (320 кДж/м ) відповідає прикладові слабкої димки у повітрі.
Н — наземний, П — повітряний вибухи.
2. Відстані, на яких можливі світлові імпульси, дані для таких умов: слабка димка, видимість до 10 км. Для інших умов вводиться коефіцієнт К. Повітря дуже прозоре, видимість до 100 км (К = 1,5); добра прозорість — до 50 км (К=1,4); середня прозорість — до 90 км (К = 1,2); сильна димка — до 5 км (К = 0,5); дуже сильна димка, туман — до 1 км (К = 0,2).
Висновки
Межа стійкості цеху 250 кДж/м2.
Під час ядерного повітряного вибуху 100 кт на відстані 5 км прогнозується світловий імпульс, який дорівнює 320 кДж/м2.
Необхідно провести заходи по підвищенню стійкості цеху до впливу теплового випромінювання.
Вихідні дані для розв'язання подібного завдання наведені нижче.
1. Фізико-хімічні властивості продукту горіння (ступінь чорноти факела, середня температура факела, нижча теплота згоряння продукту, масова швидкість вигоряння з одиниці площі пожежі), які враховуються у вигляді коефіцієнта Кф. Коефіцієнт Кф визначається із довідників або обчислюється за формулою.
2. Характеристика джерела горіння (ширина, довжина, радіус резервуару з пожежонебезпечним продуктом) визначається коефіцієнтом Р, який обчислюється за формулами: 3 2 - Ь 1{аЬ)3 при - > 1,5, (1) а а3,16 при - < 1,5, (2) а з_ 17,5(і?об + Яр)2 • (*об2 + Яр)2. (3) Формули (1) і (2) застосовуються для відкритого протяжного джерела горіння, (3) — для джерела горіння в обвалуванні. Тут а і Ь — ширина і довжина джерела горіння, м; Яр — радіус резервуару, м; Яоб — радіус обвалування, м. 3. Значення щільності теплового потоку, яке визначає задану зону пожежонебезпеки (д). Наприклад, щільність загорання деревини 22 кВт/м2, нафтопродуктів — 27,9 кВт/м2, людей — 1,26 кВт/м2.
Методика, що розглядається, дозволяє визначити віддалення точки з поточними заданими значеннями щільності теплового потоку від зовнішньої межі зони горіння.
I. Визначається коефіцієнт Кф.
II. Обчислюється коефіцієнт р.
Обчислюється критерій оцінки щільності теплового потоку в точці за формулою
а = ^*-р.(4)
ч
Визначається віддалення точки із заданим поточним значенням щільності теплового потоку (К) від зовнішньої межі зони горіння за графіком (рис. 6.2).***
Рис. 6.2
Приклад 1. У результаті вибуху маємо розлиття бензину з геометричними параметрами а = 50 м, Ь = 100 м. Визначити віддалення К для щільності потоку 5000 Вт/м2.
Розв 'язування:
За табл. 15 для бензину К = 6,57 104.
За формулою (1) Р = 3-105!
За формулою (4) б = 4-106.
За графіком (рис. 2) для б = 4106 визначаємо Я = 22 м.
Приклад 2. Склад з бензином кількістю 50 т міститься на відстані 60 м від цеху (щільність бензину 0,7 т/м3). Визначити щільність теплового потоку у районі цеху.
Розв 'язування:
1. Визначаємо площу розливу при товщині розливу 1 см.
8р = ° = —50— = 7000 м2. • 0,01 0,7 • 0,01
Припустимо, що а = 80 м, Ь = 87 м, Ь/а < 1,5.
Обчислюємо коефіцієнт р = а3,16 = 803,16 ~ 520 103.
Визначаємо відстань від вогню до цеху:
Я = 60 - 40 = 20 м.
За графіком (див. рис. 2) визначаємо величину критерію 0. Для Я = 20 м б = 2-106.
Обчислюємо щільність теплового потоку в районі цеху:
6,57 •Ю4 • 520•Ю3 2
д =—2- = = 16,8кВт/м.
б 2 •Ю6
На підставі проведених розрахунків робиться висновок про стійкість цеху до впливу теплового випромінювання, джерела якого містяться поблизу досліджуваного об'єкта.
Таким чином, звіт про виконане завдання включає:
таблицю оцінки стійкості цеху до впливу теплового випромінювання з висновками (див. табл. 9);
рівень стійкості елементів цеху до теплового світлового випромінювання;
розрахунок оцінки стійкості цеху до впливу теплового випромінювання, джерела якого містяться поблизу досліджуваного об'єкта;
перелік заходів по підвищенню стійкості ІТК цеху.
Перелік заходів по підвищенню
стійкості інженерно-технічного комплексу заводу
до теплового (світлового) випромінювання
Виготовлення світлонепроникних штор з вогнетривкого матеріалу для зашторювання віконних отворів.
Заміна дверей, віконних рам і підлог на такі ж з вогнетривкого матеріалу.
Поділ будівлі на секції з вогнетривкими стінами (брандмауерами), здатними запобігти розповсюдженню вогню під час виникнення пожежі.
Пофарбування дверей, віконних рам, підлог вогнетривкою фарбою.
Очищення прилеглої до будівлі території.
Влаштування протипожежних перепон для обмеження розповсюдження вогню по конструкціях, по горючих матеріалах (гребені, бортики, козирки, пояси і т. ін.).
Вапняна або крейдяна побілка стекол і дерев'яних рам.
Закриття вікон віконницями, щитами або зовнішніми козирками.
Накриття пиломатеріалів, горючих виробів вогнетривкими навісами і матеріалами світлих тонів.
Установлення водяних завіс.
Очищення горищних приміщень.
Оббиття дверей металом.
Мета:
Закріплення і розширення теоретичних знань по проведенню оцінки стійкості роботи об'єкта.
Набуття навичок у визначенні оцінки стійкості цеху до впливу радіоактивного зараження і проведенні заходів по її підвищенню.
Завдання на практичне заняття
Оцінити стійкість роботи цеху до впливу радіоактивного зараження. Результати подати у вигляді розрахунку доз радіації, яку одержать робітники і службовці, в цеху і сховищі.
Зробити висновки про стійкість роботи цеху в умовах радіоактивного зараження.
Розробити пропозиції по підвищенню стійкості роботи цеху до впливу радіоактивного зараження і представити обґрунтування та розрахунки.
Порядок виконання завдання
Завдання слід виконувати у відповідності із запропонованими методикою оцінки стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження і варіантом радіаційної обстановки, що склалася після аварії на АЕС.
- Видання 2-ге, перероблене
- 1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- 1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- 1.2.1. Цивільна оборона Росії
- 1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- 1.2.3. Цивільна оборона сша
- 1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- 1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- 1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- 1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- 1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- 1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- 1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- 1.4. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- 2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- 2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- 2.2.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- 2.2.5. Гідродинамічні аварії
- 2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- 2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- 2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- 2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- 2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- 2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- 3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- 3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- 3.2.1. Державна стандартизація
- 3.2.2. Державна експертиза
- 3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- 3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- 4. Визначення необхідної кількості (п) фільтрів-поглиначів:
- 3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- 3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- 3.4. Захист населення
- 3.4.1. Основні норми поведінки і дії
- 3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- 3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- 4.1. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті при аварії на атомній електростанції (аес)
- 3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
- 4.3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї
- 4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- § 1 * Ртьч
- 4.6. Оцінка пожежної обстановки
- 4.6.1. Визначення виду, масштабу і характеру пожежі
- 4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
- 4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
- 4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
- 4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
- 5.1. Вимоги, що ставляться
- 5.2. Організація дослідження сталості роботи ог
- 5.3. Шляхи і способи
- 6.1. Критерій сталості ог
- 1. До впливу повітряної ударної хвилі (пух).
- 6.2. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі (пух)
- 9. Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.
- 6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
- 6.4 Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження
- 6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
- 7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)
- 7.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- 7.1.3. Управління силами цо
- 7.1.4. Організація забезпечення дії сил цо в надзвичайних ситуаціях
- 7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих
- 7.1.6. Особливості проведення РіНр при ліквідації наслідків великих виробничих аварій і катастроф
- 7.1.7. Використання сил цо
- 7.1.9. Проведення РіНр
- 7.2. Зміст і послідовність роботи командира формування з організації і проведення рінр у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
- 7.2.1. Обов 'язки командира формування по підтримці свого підрозділу в потрібній готовності
- 7.2.2. Зміст і послідовність роботи командира формування в ході ліквідації наслідків слак
- 7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час
- 7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр
- 7.3. Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.3.1. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах
- 7.4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.4.8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях
- 7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони