4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
При сильному штормовому вітрі виник потужний осередок пожежі в населеному пункті, який прилягає до суднобудівного заводу. Склад будинків: населений пункт (цегляно-дерев'яні); завод (цехи: ливарний, деревообробний, стапелі металеві, риштовання дерев'яні). Відстані між будинками 10—15 м., 5 за
будови — 30 км2, 5 району — 100 км2. Поряд із заводом знаходиться масив лісу площею 900 га з нахилом 10° із запасом горючих матеріалів 2 т/га і вологістю 25 %. Лісопожежний коефіцієнт 0,65, готовність лісопожежних засобів — 3 год., метеоумови Ув = = 3 м/с, р = 60 %. Захисні спорудження: вбудовані, негерметичні. Необхідно оцінити пожежну обстановку. Розв'язання:
Визначимо площу (5п) і периметр можливої пожежі (Рп) в лісовому масиві за номограмою (див. рис. 4.5), при Ірозв = 3 год., 5п = 80 га, Рп = 6 км.
Визначимо ступінь вогнестійкості (СтВ) і категорію поже-жонебезпеки (КПН).
Заводські цехи (з негорючих матеріалів) — II СтВ, КПН «Д». Стапелі, селище (дерев'яні) — IV СтВ, КПН «В». Цегляні житлові будинки — III СтВ, КПН «Г».
Обчислимо густоту забудови селища:
П =—х100% = 30%. 100
Визначимо імовірність поширення пожежі:
XV = 65 %.
5. Визначимо швидкість поширення пожежі в населеному пункті і в лісі при середніх умовах за графіками рис. 4.3, 4.4.
У населеному пункті швидкість невелика (приблизно 120 м/год.); у лісі — середня (приблизно 200 м/год., висота полум'я 2 м).
Визначимо прохідність вулиць і доріг за табл. 4.6.6, 4.6.7.
У населеному пункті будинки мають СтВ Ш-У, час настання максимальної швидкості горіння 1,2 год., при відстанях між будинками 10—15 м пройти і проїхати не можна.
У лісі при низовій сильній пожежі прохідність ускладнена, сильне задимлення, пройти можна в протигазах з гопкалітовими патронами.
Визначення впливу пожежі на людей, які перебувають у захисних спорудженнях з порушеною герметизацією, здійснюється за табл. 35, відповідно до якої через 3 год. люди одержать середнє отруєння і перебуватимуть під впливом високої температури.
Висновки з оцінки пожежної обстановки.
1. Пожежі в населеному пункті викликають тимчасову втрату працездатності людей.
Швидкість поширення пожежі невелика.
Для запобігання розвитку пожежі необхідна її локалізація протягом 1 год. ( у селищі й у лісі).
1 Визначення радіуса зони бризантної дії вибуху (АРф = 1700 кПа) за формулою
Яі = 17,5^Є, (м),
де б — маса газу чи палива в резервуарі, б = 0,5 М (одиночний резервуар), б = 0,9 М (групове зберігання), М — ємкість резервуара, т.
2 Визначення радіуса зони дії продуктів вибуху (осколків) і вогняної кулі об'ємного вибуху за формулою:
Я2 = Явк = 1,7 Я1 (м). Надлишковий тиск у цій зоні визначається за формулою
- Видання 2-ге, перероблене
- 1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- 1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- 1.2.1. Цивільна оборона Росії
- 1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- 1.2.3. Цивільна оборона сша
- 1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- 1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- 1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- 1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- 1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- 1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- 1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- 1.4. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- 2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- 2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- 2.2.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- 2.2.5. Гідродинамічні аварії
- 2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- 2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- 2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- 2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- 2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- 2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- 3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- 3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- 3.2.1. Державна стандартизація
- 3.2.2. Державна експертиза
- 3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- 3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- 4. Визначення необхідної кількості (п) фільтрів-поглиначів:
- 3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- 3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- 3.4. Захист населення
- 3.4.1. Основні норми поведінки і дії
- 3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- 3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- 4.1. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті при аварії на атомній електростанції (аес)
- 3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
- 4.3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї
- 4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- § 1 * Ртьч
- 4.6. Оцінка пожежної обстановки
- 4.6.1. Визначення виду, масштабу і характеру пожежі
- 4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
- 4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
- 4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
- 4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
- 5.1. Вимоги, що ставляться
- 5.2. Організація дослідження сталості роботи ог
- 5.3. Шляхи і способи
- 6.1. Критерій сталості ог
- 1. До впливу повітряної ударної хвилі (пух).
- 6.2. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі (пух)
- 9. Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.
- 6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
- 6.4 Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження
- 6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
- 7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)
- 7.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- 7.1.3. Управління силами цо
- 7.1.4. Організація забезпечення дії сил цо в надзвичайних ситуаціях
- 7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих
- 7.1.6. Особливості проведення РіНр при ліквідації наслідків великих виробничих аварій і катастроф
- 7.1.7. Використання сил цо
- 7.1.9. Проведення РіНр
- 7.2. Зміст і послідовність роботи командира формування з організації і проведення рінр у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
- 7.2.1. Обов 'язки командира формування по підтримці свого підрозділу в потрібній готовності
- 7.2.2. Зміст і послідовність роботи командира формування в ході ліквідації наслідків слак
- 7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час
- 7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр
- 7.3. Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.3.1. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах
- 7.4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.4.8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях
- 7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони