3.5. Захист населення при хімічному зараженні

Хімічне зараження є наслідком аварій на ХНО і транс­портних засобах, що перевозять СДОР (сильнодіючі отруйні ре­човини).

Вирішальне значення при аваріях на ХНО має швидкість ви­конання заходів щодо захисту населення.

При загрозі чи виникненні аварії негайно, відповідно до дію­чих планів, здійснюється оповіщення працюючого персоналу і населення, що проживає поблизу. Населенню даються вказівки про порядок поводження.

Про аварію керівник об'єкта або черговий диспетчер допові­дає начальнику ЦО міста, області.

Обслуговуючий персонал відповідно до діючих на об'єкті ін­струкцій вживає заходи захисту з ліквідації чи локалізації аварії. У міру прибуття до цих робіт беруться підрозділи рятувальних служб і спеціалізовані невоєнізовані формування.

За сигналом оповіщення:

• населення вдягає засоби захисту органів дихання (табельні або найпростіші) і виходить із зони зараження в зазначений район;

• о. с. органів керування збирається на пунктах керування;

• о. с. підрозділів рятувальних служб прибуває до місця аварії;

• спеціалізовані невоєнізовані формування, формування ме­дичної служби й охорони громадського порядку прибувають у призначені пункти збору.

У першочерговому порядку організовується розвідка, що встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження нею тери­торії і повітря, стан людей у зоні зараження, межі зон зараження, напрямок і швидкість вітру, напрямок поширення забруднення. Розвідка ведеться розвідувальними підрозділами газорятувальної служби і спеціалізованих формувань.

Встановлюється оточення зон зараження й організовується ре­гулювання руху.

Після проведення розвідки й ухвалення рішення починається організоване ведення рятувальних робіт. До цього заходи щодо порятунку людей вживаються працюючим персоналом об'єкта і самим населенням у порядку само- і взаємодопомоги.

У зоні зараження намічаються ділянки й об'єкти, на які вво­дяться рятувальні і медичні формування. Уражені після надання їм допомоги доставляються на незаражену територію, а при не­обхідності — у лікувальні установи. Населення, яке опинилося в зоні зараження, евакуюється за її межі.

Роботи проводяться з дотриманням запобіжних заходів, вико­ристовуються ЗІЗ, передбачається страховка особового складу, що виконує роботи в незручних та ізольованих місцях.

На виході із зон зараження організовується санітарна обробка населення і о. с. формувань, дегазація транспорту та майна. Ці роботи проводяться на ПуСО, СОП і СЗТ. Заражений одяг збира­ється для наступної дегазації чи знищення.

З метою найшвидшої ліквідації наслідків аварії здійснюється дегазація території, споруджень, устаткування, техніки та інших об'єктів зовнішнього середовища. Повернення населення в зону зараження допускається після проведення контролю зараженості.

Харчова сировина, продукти харчування і фураж, що опини­лися в зоні зараження, перевіряють на зараженість, після чого

приймається рішення на їхню дегазацію, утилізацію чи зни­щення.

Запаси води і джерела водопостачання також перевіряються на зараженість.

При виникненні аварії з викидом СДОР на транспорті опові­щаються начальники ЦО району, міста й області, на території яких відбулася аварія, і за їх розпорядженням чи за розпоряджен­ням голови надзвичайної комісії приводяться до готовності орга­ни управління, формування розвідки, медичної служби, органи громадського порядку й інші. Організовуються оточення місця аварії, рятувальні й інші невідкладні роботи.

Відмінна риса аварії ХНО з викидом СДОР — при ви­соких концентраціях хімічних речовин ураження людей відбува­ється в короткий термін. Тому вирішальне значення в цих умовах має оперативність (швидкість) виконання заходів щодо захисту населення і персоналу. Основні заходи захисту:

• використання ЗІЗ і приміщень з режимом ізоляції;

• застосування антидотів (протиотрут) і засобів обробки шкі­рних покривів;

• дотримання режимів поведінки (захисту) на зараженій тери­торії;

• евакуація людей із зони зараження, що виникла при аварії;

• санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, буді­вель, транспорту, техніки і майна.

Персонал і населення, що працюють і проживають поблизу ХНО, повинні знати властивості, ознаки і потенційну небезпеку СДОР, використовуваних на даному об'єкті, уміти діяти при ви­никненні аварії, робити першу медичну допомогу ураженим.

Робітники та службовці, почувши сигнал оповіщення, повинні негайно надягти ЗІЗ, насамперед ізолюючі та промислові протигази. Кожний на своєму робочому місці повинен зробити все можливе для зниження згубних наслідків аварії: забезпечити правильне від­ключення енергоджерел, зупинити агрегати, апарати, перекрити га­зові, парові і водяні комунікації згідно з умовами технологічного процесу і правилами техніки безпеки. Потім персонал укривається в підготовлених сховищах або виходить із зони зараження.