7.1.3. Управління силами цо

Однією з головних умов успішного проведення силами ЦО РІНР у вогнищах ураження і районах стихійних лих, аварій і катастроф (СЛАК) є чітке управління ними. В сучасних умовах до управління ЦО ставляться високі вимоги: начальники ЦО і їх­ні штаби повинні впевнено орієнтуватися в складній обстановці, приймати доцільні рішення, вчасно ставити завдання підлеглим і організовувати взаємодію сил. 3відси випливає, що система управління ЦО повинна знаходитися в постійному і високому ступені готовності, а саме управління повинне бути стійким і безперервним, оперативним і прихованим, тобто готовність сис­тем управління, зв'язку й оповіщення в цілому повинна бути ви­ще готовності сил ЦО.

Існуюча система управління ЦО являє собою сукупність взає­мозалежних органів і пунктів управління, оснащених електронно-обчислювальною технікою і засобами автоматизації, системами зв'язку, оповіщення і централізованого управління, які забезпе­чують доведення в короткий термін розпоряджень і сигналів до країв, областей, районів, міст і ОГ.

Управління ЦО здійснюється відповідними начальниками че­рез штаби, служби ЦО і структурні органи управління. Останні являють собою сукупність територіальних, галузевих і військо­вих органів управління, що діють у тісному взаємозв'язку при чі­ткому розподілі між ними завдань і ступеня відповідальності за підготовку і проведення РІНР.

Керівництво діями сил ЦО здійснюють, як правило, територі­альні органи керування незалежно від їх відомчої приналежності. При організації РІНР у вогнищах ураження і районах СЛАК важ­ливими функціями управління є швидке прийняття (уточнення) рішень і своєчасне доведення завдань до виконавців. Штаби і служби ЦО забезпечують виконання прийнятих начальниками ЦО рішень, керують висуванням сил і засобів у райони прове­дення РІНР. Вони повинні постійно знати розташування і стан підлеглих формувань, військових частин ЦО, взаємодіючих сил, підтримувати з ними безперебійний зв'язок, уточнювати завдан­ня розвідувальним підрозділам, загонам забезпечення руху, си­лам, що діють у першому і наступному ешелонах, контролювати своєчасність проходження ними вихідних пунктів і пунктів регу­лювання.

Під час проведення РІНР начальники, штаби і служби ЦО ке­рують діями сил; стежать за дотриманням ними заходів захисту і безпеки; ставлять нові чи уточнюють раніше поставлені завдан­ня; здійснюють маневрування силами і засобами; організовують спостереження за зміною хімічної чи радіаційної обстановки і до­зиметричний контроль; організовують всебічне забезпечення дій і сил, зміну формувань на ділянках робіт, заміну і ремонт 3І3, приладів, техніки, поповнення витрачених засобів матеріального, технічного і медичного постачання; організовують санітарну об­робку о. с. та проведення інших заходів.

Основи взаємодії сил при проведенні РІНР після раптового нападу супротивника і при планомірному проведенні заходів ЦО розробляються в мирний час і відбиваються у відповідних планах ЦО. Взаємодія організовується насамперед в інтересах тієї части­ни угруповання сил, яка при проведенні РІНР вирішує основне завдання. Це може бути перший ешелон угруповання сил міста, району чи ОГ, перша зміна у складі першого ешелону, форму­вання загального призначення, механізовані батальйони (роти) військ ЦО чи інші сили. Основні питання взаємодії сил началь­ники ЦО визначають у рішенні на проведення РІНР і при поста­чанні завдань підлеглим.

Особлива увага приділяється узгодженню дій сил ЦО катего-рійованих міст і міських районів із силами ЦО сільських районів і некатегорійованих міст, призначених для проведення РІНР у во­гнищах ураження, які виникли в результаті раптового нападу су­противника. В числі заходів по спільному використанню сили дуже важливими питаннями є також: відпрацювання узгоджених дій розвідувальних формувань ЦО з розвідувальними підрозді­

лами військових округів і гарнізонів та організація лабораторного контролю в межах округу і на території краю, області.

3 уведенням встановленого ступеня готовності ЦО або за осо­бливими вказівками приводяться в готовність міські пункти управління, на заміські запасні пункти управління висилаються оперативні групи штабів ЦО, які до прибуття основних складів штабів повинні організувати управління військовими частинами ЦО, формуваннями, виведеними з міст у заміську зону, а також силами некатегорійованих міст і сільських районів, призначених для проведення РІНР у вогнищах уражень. Крім того, вони пови­нні керувати створенням угруповання сил ЦО в заміській зоні, розгорнути додаткові канали зв'язку і вирішувати інші поточні завдання.

Начальники й основний склад штабів і служб ЦО із завершен­ням розосередження та евакуації, в залежності від особливостей обстановки і у відповідності з передбаченим планами порядком, або переміщуються на заміські пункти управління для здійснення керівництва організацією і проведенням РІНР (на міських пунк­тах управління в цих випадках залишаються оперативні групи на чолі із заступниками начальників ЦО), або продовжують керу­вання з міських запасних пунктів управління (3ПУ).

Начальники, штаби і служби ЦО сільських районів і некатего-рійованих міст здійснюють керівництво розгортанням і приве­денням у готовність формувань ЦО радгоспів, колгоспів, лікар­няних колекторів, підприємств і уточнюють питання спільних дій підлеглих їм сил із силами ЦО міст і категорійованих ОГ на ви­падок проведення РІНР.

Для забезпечення безперервного управління силами ЦО, які ведуть РІНР у вогнищах ураження, завчасно організовується про­відний, радіорелейний і радіозв'язок, а також підготовлюються рухомі засоби зв'язку (мотоцикли, автомашини, вертольоти, літа­ки).

Існуюча система управління ЦО на ОГ звичайно складається з начальника ЦО об'єкта і його штабу, командирів формувань і їх­ніх штабів (штаби створюються у великих формуваннях, зведе­них і рятувальних загонах), начальників служб, пунктів управ­ління, системи зв'язку і технічних засобів управління.

Основою управління є рішення відповідного начальника чи командира, реалізоване через його штаб. Тому штаб ЦО об'єкта є в основному органом управління. Через нього здійснюється ви­конання всіх завдань ЦО і, в першу чергу, підтримка повсякден­ної готовності ЦО ОГ до виконання цих завдань. При організації

управління на ОГ встановлюються: порядок збору, обробки й аналізу інформації штабом і службами ЦО об'єкта; які дані, у якій формі і коли доповідаються начальнику ЦО і начальнику штабу ЦО об'єкта; які дані й у які строки видаються штабу ЦО, службам, начальникам ЦО цехів і командирам формувань; термі­ни і порядок повідомлень про обстановку і представлення їх у вищестоящий штаб; як здійснюється інформація сил ЦО; порядок чергування на пункті управління; порядок роботи вузла зв'язку й обчислювального центру в надзвичайній ситуації й використання їх відповідальними особами для поточної роботи; заходи по до­триманню прихованого управління; порядок надання допомоги підлеглим і вирішення побутових питань; загальний розпорядок сил на пункті управління, у тому числі час приймання їжі та від­починку.

Для забезпечення стійкого управління силами ЦО на об'єкті створюється пункт управління, оснащений сучасними технічни­ми засобами зв'язку. На ОГ застосовуються, як правило, радіо­станції УКХ-діапазону, в окремих випадках — КХ-діапазону. В стаціонарних умовах незамінним на об'єкті залишається провід­ний зв'язок. Він застосовується при проведенні РІНР, в районах розташування формувань ЦО. Але при наявності достатньої кіль­кості сучасних засобів радіо- і провідного зв'язку управління може бути ускладнене або навіть виявитися неможливим без ру­хомих і сигнальних засобів, які використовуються в усіх ланках управління і в будь-якій обстановці.

3араз на ОГ знаходять широке застосування автоматизовані системи управління виробництвом (АСУВ), однією з підсистем є підсистема управління ЦО. 3астосування АСУ в ЦО вносить сут­тєві зміни в методи роботи і в організаційну структуру органів управління.

Характерною рисою на сучасному етапі управління ЦО є все­бічне використання в її інтересах організаційної техніки об'єкта: засобів здобуття інформації і її обробки, засобів здійснення опе­ративних та інженерно-технічних розрахунків, засобів докумен­тування і розмноження документів.

Управління проведенням РІНР на ОХ здійснюється начальни­ками ЦО об'єктів безпосередньо на місцях робіт чи з пунктів управління, розгорнутих на об'єктах робіт або поблизу них. У випадку виходу з ладу пунктів управління керівництво проведен­ням РІНР беруть на себе, не чекаючи спеціального розпоряджен­ня, дублюючі органи. При виході з ладу технічних засобів зв'язку для управління силами ЦО використовуються рухомі засоби; од­

ночасно вживаються заходи для відновлення радіо- і провідного зв'язку.

Таким чином, успішне проведення РІНР неможливе без чіткої організації і підтримки безперервної взаємодії всіх сил ЦО. Воно може бути забезпечене: правильним розміщенням пунктів управ­ління ЦО, широким використанням у складних умовах обстанов­ки рухомих і допоміжних пунктів управління, наявністю надій­ного зв'язку з підлеглими, взаємодіючими силами (сусідами) і вищестоящими штабами ЦО та систематичним обміном між ни­ми інформацією про обстановку.