§ 1 * Ртьч
уаз
Свь л е с и ч
о в о
о ?
6 уу рітріт івві ітіт сс оо кк дд -58 8^ Я
я
<
го
Я
о
Я
я я
и Я
Я Я
Додаток 4
Зона можливого зараження хмарою СДОР на картах (схемах) обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри і радіус, що дорівнює глибині зараження Г. Кутові розміри в залежності від швидкості вітру за прогнозом наведені в таблиці Д6. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження. Зона фізичного зараження, яка має форму еліпса, включається в зону можливого зараження. З огляду на можливе переміщення хмари СДОР під дією зміни напрямку вітру фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти (схеми) не наноситься. На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд: а) при швидкості вітру за прогнозом < 0,5 м/с зона зараження має вигляд кола. Радіус кола дорівнює г. Таким чином, 0 відповідає джерелу зараження, ф = 360°. Зображення еліпса (пунктиром) відповідає зоні фактичного зараження на фіксований момент часу. б) при швидкості вітру за прогнозом від 0,6 до 1 м/с зона зараження має вигляд півкола. То- чка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 180°, радіус півкола дорівнює Г, бісектриса півкола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямком вітру. в) при швидкості вітру за прогнозом > 1 м/с зона зараження має вигляд сектора. Точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 90° при швидкості вітру за прогнозом від 1,1 до 2 м/с, ф = 45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с. Радіус сектора дорівнює Г, бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямком вітру.
Додаток 6
Під інженерною обстановкою при НС (ІОНС) розуміють сукупність наслідків дії вражаючих факторів НС, у результаті яких мають місце руйнування різних об'єктів (будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж (КЕМ), засобів зв'язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо), особливо важливих для життєдіяльності людей.
Оцінка ІОНС здійснюється за даними інженерної розвідки, проведеної у вогнищі ураження, а також методом прогнозування.
Основне завдання оцінки ІОНС за даними розвідки — виявлення умов, видів і обсягів робіт для урятування й евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території ведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, у вогнищі пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медичними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції — в термін не більше 4—5 годин з моменту завалу.
Оцінка ІОНС повинна проводитися особами, які мають відповідну інженерну підготовку.
Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і споруд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і підвалів, де можуть укриватися люди, розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водойм, місце розташування підприємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.
Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району вогнища ураження, план об'єкта із вказанням розміщення захисних споруд, схеми прив'язки входів і повітрозаборів захисних споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани КЕМ з розміщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.
Для виявлення ІОНС необхідно провести такі заходи:
Оцінити умови входження у вогнище ураження.
Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у вогнищі.
Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на КЕМ.
Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.
Визначення за даними розвідки необхідної кількості рятувальників і техніки
На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об'єкта
де 5ср — площа зони сильних і повних руйнувань; 5* — площа об'єкта.
Від загальної площі вогнища ураження, обмеженої надлишковим тиском 10 кПа, площа зони повних руйнувань становить приблизно 15 %, площа зони сильних руйнувань — 10 %, середніх руйнувань — 15 % і слабких — 60 %.
Кількість рятувальників розраховується за формулою:
п
чі
N = і=1 ,
і
де <2чі — трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи; і — час роботи змін, звичайно 24 год.; п — число змін, звичайно 3.
Рятувальні підрозділи бувають спеціальні (30—35 %) і загального призначення (65—30 %). Звичайно до спеціальних входять підрозділи медичного захисту (50 %), пожежно-аварійні рятувальні служби (25 %), підрозділи протихімічного захисту (10 %), охорони громадського порядку (10 %), аварійно-відновлювальні формування (5 %).
Необхідна кількість техніки визначається за формулою:
1 п
і і=1
де <2ті — трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш.-год;
і — час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.
Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здійснюється з використанням табл. 1.
Задача 1. На об'єкті площею 5 = 54 км2 працює N = 41 тис. чоловік у три зміни, в першій зміні N1 = 13 тис. чоловік. На об'єкті розміщуються Д = 55 цехів, будівель і споруд, з яких при виникненні НС повинні продовжувати роботу ДНС = 24. На території об'єкта С1 = 16 сховищ місткістю п1 = 7000 чоловік, С2 = = 48 укриттів на п2 = 5500 чоловік. Ступінь ураження об'єкта при НС Сп = 0,7. Визначити необхідну кількість рятувальників і техніки.
Розв 'язання:
1. Визначимо площу сильних руйнувань: 8ср = 0,7-54 = 37,8 (км2).
2. Використовуючи табл. 4.5.1, визначимо обсяг необхідних робіт.
А. Улаштування проїздів:
магістральних Ьм = 8ср х Кь = 37,8-0,5 ~ 19 (км);
до ОНГ Ьо = 5*ср х Днс-Ко/Д = 37,8 х 24 х 0,3/55 = 5 (км).
Б. Відкопування і відкриття:
сховищ Сі° = Сі х С„ х Кі0 = 16 х 0,7 х 0,25 = 3 (сх.);
укриттів С20 = С2 х Сп х К20 = 48 х 0,7 х 0,5 = 1,7 (укр.).
В. Подача повітря спорудам, які:
мають фільтро-вентиляційні установки (ФВУ) (сховища):
Уі = Сі°КГ = 3-0,1 ~ 1 (сх.); не мають ФВУ (укриття):
У2 = С20К2" = 17-1 ~ 17 (укр.).
Г. Витягнення уражених:
М
— п1 + — п2 КМ С1 С2
16
48
Ґ. Відкопування уражених із завалів:
2 = N - (п1 + п2)) х Сп х К2 = (13 000 -- (7000 + 5500)) х 0,7 х 0,1 ~ 35 (чол.).
Д. Розшук уражених:
К = (М - (п1 + п2))-Сп х Кк = (13 000 - (7000 + + 5500))-0,7-0,15 ~ 45 (чол.).
Е. Ліквідація аварій на КЕМ:
на ОНГ Р1 = Дчс х Сп х = 24 х 0,7 х 2 = 34 (ав.); в місті Рг = 8ср х Кг = 37,8-1 = 38 (ав.).
НОРМАТИВИ НА ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ У ВОГНИЩІ УРАЖЕННЯ
Найменування робіт | Нормативи і одиниці вимірювання | Кількість | Коефіцієнт |
Улаштування проїздів: магістральних до ОНГ | погонний км на км2 на 5" > 30 кПа погонний км на ОНГ на 5 > 30 кПа | 0,5 0,3 | Кь |
Відкопування і відкриття: сховищ укриттів | % від N сховищ на 5 > 30 кПа % від N укриттів на 5 > 30 кПа | 25 50 | К10 |
Подача повітря: з ФВУ без ФВУ |
| 10 100 | у сховищах К1У в укриттях К/ |
Витягнення уражених зі сховищ та укриттів | % від N укритого населення % від N неукритого населення | 4 10 | Км К2 |
Відкопування уражених із завалів | % від N неукритого населення | 15 | Кя |
Розшук уражених |
|
|
|
Ліквідація аварій на КЕМ: на ОНГ в місті | кількість в будівлях на 5 > 30 кПа на км2 на 5 > 30 кПа | 2—3 1—2 |
|
3. Використовуючи табл. 4.5.2, визначимо необхідну кількість людей і техніки.
А. Улаштування проїздів:
магістральних 0,ч1 = Ьм х К„ь = 19 х 30 = 570 (люд.-год);
б/ = Ьм х Кг = 19 х 10 = 190 (люд.-год); до ОНГ бчо = Ьм х Кчо = 5 х 15 = 75 (люд.-год);
бто = Ьм х Кто = 5 х 5 = 25 (люд.-год).
Б. Відкопування і відкриття захисних споруд із засобами механізації:
Єчс = (Сіо + С2°)-Кчс = (3 + 17)-30 = 600 (люд.год); бтс = (С1о + С2о)Ктс = (3 + 17)6 = 120 (маш.-год).
В. Подача повітря в захисні споруди (ЗС): Яч" = (V + РІЖ" = (1 + 17)20 = 360 (люд.-год); бт" = (V + = (1 + 17)4 = 72 (маш.-год);
Г. Витягнення і винесення уражених із ЗС: бчм = М х Кч = 130 х 0,3 = 39 (люд.-год).
Ґ. Відкопування уражених із завалів: бч2 = 2 х Кч2 = 35 х 12 = 420 (люд.-год).
НОРМАТИВИ ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ РЯТУВАЛЬНИКІВ ТА ТЕХНІКИ
Найменування робіт | Одиниці вимірювання | Потрібно на одиницю | Коефіцієнти | ||
люд.-год | маш.-год | Кч | Кт | ||
Улаштування проїздів: магістральних до ОНХ | км км | 30 15 | 10 5 | КчЬ | ту Ь Кт тг о Кт |
Відкопування і відкриття ЗС: із засобами механізації вручну | шт. шт. | 30 250 | 6 | кчв | Кт |
Подача повітря в ЗС | шт. | 20 | 4 |
| тг V Кт |
Витягнення і винесення уражених із ЗС | чол. | 0,3 | — |
| — |
Відкопування уражених із завалів | чол. | 12 | — | Кч2 | — |
Розшук уражених і винесення поранених | чол. | 0,5 | — | К* | — |
Ліквідація аварій на КЕС | шт. | 50 | 2,5 |
| Кт |
Д. Розшук уражених і винесення поранених: б/ = К х КчК = 45 х 0,5 = 23 (люд.-год).
Е. Ліквідація аварій на КЕМ:
бч" = ("1 + "2) х Кч" = (34 + 38) х 50 = 3600 (люд.-год); бт" = ("1 + "2) х Кт" = (34 + 38) х 2,5 = 180 (маш.-год).
Загальна кількість працезатрат людей:
бч = бч + бч° + бч + бч" + бч" + бч2 + бчК + бч" =
= 570 + 75 + 600 +360 + 39 + 420 +23 + 3600 = 5687 (люд.-год).
При тризмінній роботі протягом доби потрібно рятувальників:
Оч х п 5687 х 3 Шр = = = 711(чол.).
р і 24
З них 355 рятувальників медичного захисту, 178 — пожежно-аварійної рятувальної служби, 71 — протихімічного захисту, 71 — для охорони громадського порядку, 36 — рятувальників аварійно-відновлювальних команд і груп.
Загальна кількість працезатрат машин:
бт = бтЬ + + бтС + бт" + бт" =
190 + 25 + 120 + 72 + 180 = 580 (маш.-год). Необхідна кількість техніки:
*т = ^,
де і звичайно 20 годин, 4 години на заправку, зміну екіпажу. Ит = 587/20 ~ 30 машин.
Оцінка умов введення сил у вогнище ураження
Інженерні формування мають важку техніку. Маршрути введення сил у вогнище ураження повинні забезпечувати проходження як колісної, так і гусеничної техніки. При рятувальних заходах на існуючих дорогах іноді необхідно проведення робіт по ремонту земляного полотна, улаштуванню проїзду через канави і залізничні шляхи, розчищенню завалів, ремонту або підсиленню мостів. Якщо обсяг роботи великий, застосовують об'їзди з улаштуванням колонних шляхів, переправ убрід через водото-ки, а взимку по льоду.
Переправи вбрід влаштовуються на ділянці водотоку з твердим дном, глибинами води, які не перевищуть 0,5—0,6 м для автомашин ГАЗ-69 і ГАЗ, 1-1,2 м — для ГАЗ-66 і ЗІЛ-131, 1,3— 1,5 м — для МАЗ-5, МАЗ-543 і КРАЗ-260 (перша цифра стосується швидкості течії понад 2 м/с, друга — менше 1 м/с).
Зимові переправи по льоду повинні мати ширину 15—20 м, зі з'їздами не крутіше 6°. Необхідна товщина льоду (см) визначається за формулами:
к = 9-\[<2 — для гусеничної техніки,
к = — для колісної техніки,
де б — маса машини.
При нульовій температурі повітря товщина льоду збільшується у 1,3 раза, при плюсовій — в 1,5 раза.
Орієнтовні обсяги інженерних робіт наведені в табл. 4.5.3.
Задача 2. Скільки потрібно часу для розчищення ділянки дороги довжиною 100 м від лісових завалів при наявності 3 бульдозерів, 3 мотопилок, 12 команд?
З табл. 4.5.3 визначаємо, що наявні сили і засоби в 1,5 раза переважають табличні, тоді за 1 год. роботи вони розчистять 45— 60 погонних метрів, а 100 м розчистять приблизно за 2 год.
Задача 3. Скільки потрібно сил і засобів для улаштування за 2 год. підходів до мостів на маршруті, якщо обсяг робіт потрібно виконати в 500 м3?
З табл. 4.5.3 визначаємо, що за 2 год. БАТ-М (або 2 бульдозери) при наявності 6 команд виконають обсяг робіт в 400 м3. Тоді для обсягу робіт в 100 м3 потрібно додатково бульдозери і 2—3 команди.
Оцінка інженерних робіт у вогнищі ураження
Основні види інженерних робіт у вогнищі ураження, улаштування проїздів для техніки в умовах завалів від зруйнованих будівель, подача повітря в завалені сховища з порушеною вентиляцією, відкопування і відкриття завалених сховищ, рятування людей, які знаходяться в завалах і в частково зруйнованих будівлях.
Значні завали від зруйнованих будівель виникають на проїздах при землетрусах, від руйнівної дії ударної хвилі ядерних вибухів або аварійних вибухів на промислових підприємствах.
Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігаються при землетрусах силою понад 7—8 балів і надлишкових тисках ударної хвилі понад 0,2—0,3 кгс/см2 (табл. 4.5.4).
Завали при землетрусах відрізняються великою висотою безпосередньо на місці зруйнованої будівлі, середина вулиці може бути не заваленою. При вибухах уламки розлітаються, висота завалів менше, але площі завалів більші. Вулиця вважається заваленою, якщо незавалена її частина має ширину менше 3,5 м.
Завал може складатися з цегляних брил, уламків залізобетонних елементів, металоконструкцій об'ємною вагою 1—1,6 т/м3.
Завал висотою 0,5—0,6 м з легких елементів розчищають, завал з важких елементів планують, влаштовують проїзд зверху завалу.
При значних руйнуваннях і завалах особливо ефективне використання шляхопрокладача БАТ-М та інженерної машини розгородження ІМР. При відсутності цієї техніки можна застосувати комплекс з автокрана (або екскаватора) і двох-трьох бульдозерів (один з них потужністю не менше 160 к. с.).
Для подачі повітря в захисні споруди з порушеною вентиляцією і заваленими входами здійснюється розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, відкривання або підривання захисних
1 герметичних дверей або пробивання отвору в стіні з відкопаного приямка.
Отвори бурять або пробивають за допомогою ручного пневмо-, електро- або мотоінструмента, бурильних і відбійних молотків і бетоноломів, після виколювання бетону перерізається гасорізами арматура.
Час буріння отвору перфоратором (бурильним молотком) від компресора в залізобетонній стіні товщиною 50 см становить 2—
3 год. 3
Повітря об'ємом не менше 1 м3 люд.-год подається переносними вентиляторами або від компресорів з надійним протипило-вим фільтром.
Існують такі способи відкопування і відкриття завалених сховищ:
Відкопування аварійного виходу.
Відкопування входу з відкриванням або вирізанням отвору 0,4x0,6 м в захисних дверях.
Улаштування приямка з пробивання отвору в стіні.
Розбирання завалу з пробиванням отвору в перекритті сховища (слід мати на увазі, що товщина перекриття приблизно вдвічі більше товщини стіни).
Вибирають той спосіб, який дозволяє виконувати відкопування в найкоротші терміни з урахуванням наявних сил і засобів.
Відкопування оголів'я чи приямка виконують бульдозером або екскаватором, кожній машині надається ланка (6—8 чол.) з гасорі-зами для розрізання металевих і залізобетонних елементів завалу.
Важкі уламки відтягуються за допомогою тросів тракторами (автотягачами) або прибираються автокранами і екскаваторами (строповкою за ківш).
Відкопування оголів'я аварійного виходу при висоті завалу
2 м виконується бульдозером за 1—1,5 год., екскаватором з ємкістю ковша 0,5 м3 — за 1,5—2 год.
Уражених, які знаходяться під уламками біля поверхні завалу, звільняють, розбираючи завал вручну, тих, хто знаходиться в глибині завалу, — використовуючи і розширюючи домкратами пустоти і щілини між великими елементами. Необхідно уникати зсувів елементів завалу, бо це може призвести до додаткових травм постраждалих. При урятуванні уражених інженерним формуванням надаються сандружини і рятувальні групи. З-під завалів у першу чергу звільняють голову і верхню частину тулуба людини та негайно надають першу меддопомогу.
Мінімальна тривалість роботи у вогнищі ураження визначається, виходячи з умов обстановки на місцевості, і становить не менше 2—4 годин, а максимальна — не більше 10—12 год. для однієї зміни. Всі роботи по врятуванню постраждалих повинні проводитися цілодобово, безперервно, позмінно. Для забезпечення безперервної роботи засобів механізації підготовлюються 2— 3 бригади механіків-водіїв і обслуговуючих команд (не менше 2—3 чоловік на кожну машину).
Задача 4. Визначити, скільки часу потрібно для розчищення завалів довжиною 200 м від зруйнованих 2-поверхових будинків і для відкриття заваленого сховища з товщиною стіни 50 см за допомогою двох екскаваторів, 4 бульдозерів і обслуговуючих команд.
Розв 'язання:
1. Для розчищення завалів довжиною 200 м від 2-поверхових будинків у відповідності з табл. 5 потрібно 0,5 машино-змін, тобто приблизно 4 год.
Відкопування приямка до захисної споруди бульдозером займе 1 год.
Пробивання отвору в залізобетонній стіні товщиною 450 см перфоратором (бурильним молотком) від компресора займе
2,5 год.
Час виконання завдання становитиме:
Твз = 4 + 1 + 2,5 = 7,5 (год).
- Видання 2-ге, перероблене
- 1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- 1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- 1.2.1. Цивільна оборона Росії
- 1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- 1.2.3. Цивільна оборона сша
- 1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- 1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- 1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- 1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- 1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- 1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- 1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- 1.4. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- 2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- 2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- 2.2.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- 2.2.5. Гідродинамічні аварії
- 2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- 2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- 2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- 2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- 2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- 2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- 3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- 3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- 3.2.1. Державна стандартизація
- 3.2.2. Державна експертиза
- 3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- 3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- 3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- 4. Визначення необхідної кількості (п) фільтрів-поглиначів:
- 3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- 3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- 3.4. Захист населення
- 3.4.1. Основні норми поведінки і дії
- 3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- 3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- 4.1. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті при аварії на атомній електростанції (аес)
- 3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
- 4.3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї
- 4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- § 1 * Ртьч
- 4.6. Оцінка пожежної обстановки
- 4.6.1. Визначення виду, масштабу і характеру пожежі
- 4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
- 4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
- 4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
- 4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
- 5.1. Вимоги, що ставляться
- 5.2. Організація дослідження сталості роботи ог
- 5.3. Шляхи і способи
- 6.1. Критерій сталості ог
- 1. До впливу повітряної ударної хвилі (пух).
- 6.2. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі (пух)
- 9. Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.
- 6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
- 6.4 Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження
- 6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
- 7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)
- 7.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- 7.1.3. Управління силами цо
- 7.1.4. Організація забезпечення дії сил цо в надзвичайних ситуаціях
- 7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих
- 7.1.6. Особливості проведення РіНр при ліквідації наслідків великих виробничих аварій і катастроф
- 7.1.7. Використання сил цо
- 7.1.9. Проведення РіНр
- 7.2. Зміст і послідовність роботи командира формування з організації і проведення рінр у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
- 7.2.1. Обов 'язки командира формування по підтримці свого підрозділу в потрібній готовності
- 7.2.2. Зміст і послідовність роботи командира формування в ході ліквідації наслідків слак
- 7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час
- 7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр
- 7.3. Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.3.1. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах
- 7.4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях
- 7.4.8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях
- 7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони